Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 14 лютого 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2 і ОСОБА_3., захисників ОСОБА_4. та ОСОБА_5 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 7 серпня 2007 року.

Вироком місцевого суду

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Як визнав суд, ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. 18 грудня 2006 року приблизно о 23 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою, біля будинку АДРЕСА_1, з метою заволодіння майном потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7. напали на них і, спричинивши Хоменку О. легкі тілесні ушкодження, заволоділи його мобільним телефоном вартістю 930 грн., а ОСОБА_6. - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та заволоділи його мобільним телефоном вартістю 450 грн., срібним ланцюжком - 150 грн.. та пакетом з продуктами харчування - 64 грн. 40 коп., завдавши шкоду на суму 664 грн. 40 коп.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 7 серпня 2007 року вирок щодо всіх засуджених змінено. На підставі ст. 69 КК України пом'якшено покарання: ОСОБА_3 із семи на чотири роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, а ОСОБА_1. і ОСОБА_2. - із семи на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є їх власністю.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. просить судові рішення щодо нього змінити і застосувати ст. 75 КК України. На його думку, судові інстанції не врахували те, що він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, даючи у справі правдиві показання, та те, що завдану шкоду він добровільно відшкодував. Крім того, не в повній мірі було враховано його позитивну характеристику.

Засуджений ОСОБА_2. у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення щодо нього, перекваліфікувати його дії на більш м'який злочин та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі. Твердить, що розбійного нападу він не вчиняв. Слідчий у справі і захисник переконали його, що у випадку визнання вини під варту його ніхто не братиме. Вважає, що захисником він був введений в оману, чим порушене його право на захист. Крім того, на його думку, на досудовому слідстві допускались порушення кримінально-процесуального кодексу, тому що слідство не було закінчене у передбачені КПК (1001-05) строки, а тому добуті докази поза цими строками є недопустимими.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3. просить судові рішення щодо нього змінити і з урахуванням призначеного строку покарання апеляційним, застосувати до нього ст. 75 КК України. Вважає, що місцевий і апеляційні суди не в повній мірі врахували всі обставини справи та те, що він щиро розкаявся, добровільно відшкодував шкоду, помирився з потерпілими. На його думку судові інстанції не врахували також ступінь його участі у вчиненні злочину.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 ставить питання про зміну судових рішень щодо засудженого ОСОБА_1. Матеріали справи містять достатньо даних, які пом'якшують покарання і застосування ст. 75 КК України.

Захисник ОСОБА_5. у касаційній скарзі ставить питання про зміну судових рішень щодо ОСОБА_3. і застосування відносно нього ст. 75 КК України. Вважає, що ступінь участі його у злочині дає для цього підстави, а також для перекваліфікації його дій на ч. 2 ст. 186 КК України. ОСОБА_3. нікого не бив особисто і просив ОСОБА_2 припинити бійку. Крім того, він ніяких речей у потерпілих не забирав. З урахуванням цього, та даних, що його характеризують дають підстави для звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг засуджених та їх захисників, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засуджених і захисників задоволенню не підлягають.

Як убачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1., ОСОБА_2 і ОСОБА_3. у вчиненні вказаних у судових рішеннях злочинних дій по скоєнні розбійного нападу на потерпілих та заволодінню їх особистим майном відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені усіх об'єктивних і суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин події та ґрунтуються на зібраних у справі доказах, в тому числі й показаннях потерпілих, як в стадії досудового слідства, так і в суді, у котрих не було підстав для обмови засуджених, даних протоколів виїмки і огляду речових доказів (мобільних телефонів) інших доказах, і такі висновки у касаційних скаргах, по суті, не оспорюютьсґя.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винуватості засуджених, органами досудового слідства та судом не допущено. Перевіркою справи не встановлено також грубих порушень кримінально-процесуального законодавства при перевірці справи в апеляційному порядку. Дії засуджених за ст. 187 ч. 2 КК України кваліфіковано правильно.

За таких обставин доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_2. про те, що злочин він не вчиняв спростовується показаннями його на досудовому слідстві та в судовому засідання, які підтвердили засуджені ОСОБА_1. та ОСОБА_3, а також потерпіліОСОБА_7. та ОСОБА_6 Будь-які дані, які свідчили би про порушення права на захист ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Терміни досудового слідства, якщо вони подовжувались у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, не є порушенням законодавства.

Доводи касаційних скарг засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. та захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_4. про невідповідність призначеного засудженим покарання обсягу скоєних ними злочинних дій також є безпідставними.

Пом'якшуючи засудженим покарання і застосовуючи ст. 69 КК України, апеляційна інстанція врахувала і зазначила в ухвалі те, що місцевий суд не в повній мірі взяв до уваги ті факти, що засуджені раніше до кримінальної відповідальності не притягувались, всі вони досить позитивно характеризуються, щиро розкаялись у вчиненому злочині, мають постійне місце проживання та добровільно відшкодували потерпілим збитки матеріального та морального характеру. А тому не дивлячись на тяжкість злочину та вчинення його у стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області знайшла можливість для застосування положень ст. 69 КК України та пом'якшити усім засудженим покарання.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для подальшого пом'якшення покарання засудженим, тому що воно призначене з урахуванням усіх обставин справи у тому числі і тих, які пом'якшують покарання, і тих на які посилаються у скаргах засуджених та захисників.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційні скарги засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2.М. і ОСОБА_3. та захисників ОСОБА_4. і ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області 22 червня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 7 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни.

касаційного подання, колегія суддів вважає, що у його задоволенні слід відмовити.

Доведеність винності ОСОБА_8. у замаху на таємне викрадення та таємному викраденні чужого майна у касаційному поданні не оспорюється.

Доводи в касаційному поданні про те, що суд, розглянувши справу у відсутності підсудного ОСОБА_8., потерпілих і свідків по справі, допустив порушення кримінально-процесуального закону, є необґрунтованими.

Із матеріалів справи вбачається, що суд вжив усіх необхідних заходів щодо розшуку зазначених осіб, повідомлення про дату розгляду даної справи, а також приводу їх до залу судових засідань, у зв'язку з чим, розгляд справи неодноразово слуханням переносився.

При цьому, судом було установлено, що підсудний ОСОБА_8. перебуває за межами України й ухиляється від явки до суду, у зв'язку з чим його було оголошено у розшук, що вбачається з довідки Артемівського РВ УМВС України в Донецькій області (а.с. 197). Крім того, потерпілі по справі зазначили, що претензій до підсудного не мають, оскільки викрадене майно було їм повернуто і цивільного позову ними заявлено не було, а свідки написали заяви про неможливість їх присутності під час судового розгляду з різних причин (а.с. 144-147, 181-184).

У зв'язку із зазначеними обставинами суд, відповідно до вимог ст. ст. 262, 301, 306, 308 КПК України, оголосив показання вказаних осіб у судовому засіданні і розглянув справу без їх участі.

Зазначені обставини, на думку колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, давали підстави суду першої інстанції розглянути справу у відсутності підсудного ОСОБА_8., потерпілих і свідків по справі, проти чого не заперечував прокурор, який брав участь у розгляді справи (а.с. 198).

Вважати, що судом неправильно застосовано кримінальний закон немає підстав.

Необґрунтованими є посилання у касаційному поданні прокурора на те, що суд невірно звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням.

ПризначенеОСОБА_8 покарання відповідає ступеню тяжкості вчинених ним злочинів та його особі. Від вчиненого ним злочину тяжких наслідків не настало. Претензій з боку потерпілих не пред'являлося, оскільки викрадене майно було їм повернуто.

Перевіркою матеріалів справи не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок щодо ОСОБА_8.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційного подання прокурора відмовити.

громадянина України, на підставі ст. 85 КК України не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 199 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, на підставі ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 199 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згідно з вироком ОСОБА_10. повторно за попередньою змовою з ОСОБА_11. та ОСОБА_9. у березні 2004 року в м. Києві, зорганізувавшись у стійке злочинне об'єднання для вчинення злочинів щодо виготовлення, зберігання, перевезення з метою збуту та збуту підроблених банкнот національної валюти України, діючи узгоджено між собою, виготовили за допомогою сканера та комп'ютера 399 банкнот номіналом 20 грн. на загальну суму 7980 грн., які зберігали за місцем свого проживання.

У травні 2004 року ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_9. у барі "Шашлична" с. Степанівка Канівського району Черкаської області намагалися розплатитися підробленою банкнотою номіналом 20 грн., проте продавець ОСОБА_12. виявила несправжність грошей та повернула їх.

Після цього у вказаному населеному пункті ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_9., діючи узгоджено між собою, згідно з попередньо розробленим усним планом, збули в магазині "Росава", торговому кіоску ПП ОСОБА_13, магазині "Ірина" та барі "Париж" чотири підроблені банкноти номіналом 20 грн.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2005 року вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_14. просить перекваліфікувати дії засуджених ОСОБА_10., ОСОБА_11 із ч. 3 на ч. 2 ст. 199 КК України, а дії ОСОБА_9. - із ч. 3 ст. 199 на ст. 396 КК України і призначити ОСОБА_10 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 199 КК України, а ОСОБА_11. та ОСОБА_9. - покарання без позбавлення волі, застосувавши ст. 75 КК України. Вважає, що в діях засуджених відсутня така кваліфікуюча ознака, як учинення злочину в складі організованої групи. Зазначає, що ОСОБА_9. не брав участі у виготовленні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та збуті підроблених грошей. Крім цього, посилається на порушення права засуджених на захист, оскільки слідчі дії проводились без участі захисника і до них застосовувались недозволені методи слідства.

За змістом касаційних скарг засуджені ОСОБА_11. та ОСОБА_9. викладають аналогічні доводи та прохання. Крім цього, ОСОБА_9. просить призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, не пов'язане з позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про ___________________________, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає,

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 3 серпня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який приймав участь у розгляді справи апеляційною інстанцією, на постановлені щодо ОСОБА_12. судові рішення.

ОСОБА_12. засуджено за те, що він у невстановленому місці та при невстановлених обставин придбав невстановлену кількість особливо небезпечних наркотичних засобів - каннабісу (маріхуани) висушеної, які переніс до будинку за місцем свого проживання, де зберігав їх з метою збуту.розглянувши в судовому засіданні 3 серпня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_11., ОСОБА_9. та захисника ОСОБА_14. на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 9 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2005 року,

Вироком Єнакієвського міського суду Донецької області від 28 жовтня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 20 січня 2006 року,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця села Старі Вирки Білопольського району Сумської області, працюючого, не судимого, засуджено

- за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 20 січня 2006 року вирок щодо ОСОБА_12. залишено без зміни.

зазначеним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, судимого 1 липня 2003 року за ч. 1 ст. 199 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,

засуджено за ч. 3 ст. 199 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_10 остаточно визначено покарання у виді 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, на підставі ст. 85 КК України не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 199 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, на підставі ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 199 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згідно з вироком ОСОБА_10. повторно за попередньою змовою з ОСОБА_11. та ОСОБА_9. у березні 2004 року в м. Києві, зорганізувавшись у стійке злочинне об'єднання для вчинення злочинів щодо вигото влення, зберігання, перевезення з метою збуту та збуту підроблених банкнот національної валюти України, діючи узгоджено між собою, виготовили за допомогою сканера та комп'ютера 399 банкнот номіналом 20 грн. на загальну суму 7980 грн., які зберігали за місцем свого проживання.

У травні 2004 року ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_9. у барі "Шашлична" с. Степанівка Канівського району Черкаської області намагалися розплатитися підробленою банкнотою номіналом 20 грн., проте продавець ОСОБА_12. виявила несправжність грошей та повернула їх.

Після цього у вказаному населеному пункті ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_9., діючи узгоджено між собою, згідно з попередньо розробленим усним планом, збули в магазині "Росава", торговому кіоску ПП ОСОБА_13, магазині "Ірина" та барі "Париж" чотири підроблені банкноти номіналом 20 грн.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2005 року вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_14. просить перекваліфікувати дії засуджених ОСОБА_10., ОСОБА_11 із ч. 3 на ч. 2 ст. 199 КК України, а дії ОСОБА_9. - із ч. 3 ст. 199 на ст. 396 КК України і призначити ОСОБА_10 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 199 КК України, а ОСОБА_11. та ОСОБА_9. - покарання без позбавлення волі, застосувавши ст. 75 КК України. Вважає, що в діях засуджених відсутня така кваліфікуюча ознака, як учинення злочину в складі організованої групи. Зазначає, що ОСОБА_9. не брав участі у виготовленні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та збуті підроблених грошей. Крім цього, посилається на порушення права засуджених на захист, оскільки слідчі дії проводились без участі захисника і до них застосовувались недозволені методи слідства.

За змістом касаційних скарг засуджені ОСОБА_11. та ОСОБА_9. викладають аналогічні доводи та прохання. Крім цього, ОСОБА_9. просить призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, не пов'язане з позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про ___________________________, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає,