Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Федченка О.С.,

суддів

Таран Т.С. та Гриціва М.I.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 12 лютого 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Херсонської області на вирок Горностаївського районного суду від 12 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

встановила:

цим вироком

ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця села Новосілки Задолотівського району Волинської області, мешканця селища Горностаївки Херсонської області, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України (2341-14) з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього передбаченого ст. 76 КК України (2341-14) обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_2, уродженця села Антонівки Горностаївського району Херсонської області, мешканця селища Горностаївки Херсонської області, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України (2341-14) з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього передбаченого ст. 76 КК України (2341-14) обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;

ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_3, уродженця та мешканця селища Горностаївки Херсонської області, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України (2341-14) з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього передбаченого ст. 76 КК України (2341-14) обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Згідно з вироком суду 21 листопада 2006 року в селищі Горностаївка Херсонської області ОСОБА_3, який знаходився при виконанні обов'язків сторожа колективного багатопрофільного підприємства "Дорожник", запропонував ОСОБА_1 та ОСОБА_2 викрасти з ангару, розташованого на території охоронюваного ним підприємства, посівний соняшник. Останні погодилися. У проміжку часу з 20 до 21 години, діючи за попередньою змовою між собою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з дозволу та за участі ОСОБА_3, який мав вільний доступ до цього приміщення, проникли всередину ангару й таємно викрали звідти належні підприємству "Дорожник" 113,16 кілограмів насіння соняшнику на загальну суму 1018 гривень 44 копійки.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про зміну вироку в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. На його думку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не використовували протиправних засобів для незаконного проникнення у приміщення ангару, а опинилися в ньому з ініціативи та дозволу особи, яка мала доступ до викраденого майна. У зв'язку з цим просить перекваліфікувати їхні дії з ч. 3 на ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, обговоривши доводи касаційного подання та перевіривши матеріали справи, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційного подання з наступних міркувань.

Iз встановлених судом фактичних обставин справи, достовірність та дійсність яких ніким не оспорюється, вбачається, що ОСОБА_3 згідно з покладеними на нього обов'язками сторожа мав слідкувати за схоронністю майна, яке знаходиться на території підприємства "Дорожник", а також запобігати доступу до майна, яке зберігалося в його сховищах або знаходилось у виробничих приміщеннях. До майна, яке містилося всередині приміщень, сам він доступу не мав.

У день злочину ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 та ОСОБА_2 викрасти насіння соняшника з одного з таких приміщень. У даному випадку він дозволив їм викрасти майно, яке не перебувало в його віданні, й щодо якого він не мав жодних повноважень.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодилися з пропозицією ОСОБА_3 та спільно з ним інкримінованим їм способом заволоділи насінням соняшника, суд правильно визнав, що ці дії вони вчинили з проникненням у приміщення.

За таких обставин твердження прокурора про відсутність в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначеної кваліфікуючої ознаки є безпідставними.

З огляду на наведене, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

відмовити в задоволенні касаційного подання заступника прокурора Херсонської області.