Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

головуючого

Міщенка С.М.,

суддів

Глоса Л.Ф. і Вус С.М.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 12 лютого 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього,

встановила:

вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2007 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця та жителя м. Дніпропетровська, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України (2341-14) на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України (2341-14) на ОСОБА_1 покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь:

- потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 3500 грн.;

- НДЕКЦ при УМВС України в Дніпропетровській області за забезпечення явки експерта в судове засідання 130 грн.

Постановлено стягнути із цивільного відповідача ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 276 грн. 91 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 18 вересня 2006 року близько 16 години 15 хвилин у с. Магдалинівка Дніпропетровської області, керуючи автомобілем IЖ-2715, який належав на праві власності ОСОБА_3, в порушення вимог п. п. 12.3, 14.6 ч. "а" Правил дорожнього руху", здійснюючи на перехресті вулиць обгін мотоцикла "Дніпро-11" із боковим причепом під керуванням ОСОБА_2 в той момент, коли водій мотоцикла здійснював поворот наліво, допустив зіткнення цих транспортних засобів . Внаслідок цього потерпілому були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений просить судові рішення щодо нього скасувати в зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на нове розслідування. Вважає, що досудове слідство та судовий розгляд справи проведено неповно, необ'єктивно, однобічно, а винуватість його в інкримінованому йому злочині не є доведеною. Вказує, що потерпілий ОСОБА_2 сам порушив правила дорожнього руху, а також не погоджується із розміром цивільного позову.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що слід відмовити у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, висновки суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, обгрунтовані наявними в матеріалах справи доказами.

Так, у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтвердили, що зіткнення автомобіля IЖ з мотоциклом "Дніпро-11" відбулося на перехресті вулиць за обставин, коли керований засудженим автомобіль здійснював обгін мотоцикла, який повертав вліво.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що в ході досудового та судового слідства показання потерпілого ОСОБА_2 та свідків були незмінні й послідовні.

Крім того, достовірність їх показань об'єктивно підтверджується іншими дослідженими судом доказами, зміст яких наведено у вироку: даними, що містяться у протоколах огляду місця події зі схемою до нього, відтворення обстановки та обставин події, висновках судово-медичної й авто-технічної експертиз.

Зокрема, як убачається із схеми дорожньо-транспортної пригоди, зіткнення транспортних засобів відбулося на перехресті.

Iз даних, що містяться у висновку авто-технічної експертизи від 8 травня 2007 року, вбачається, що в даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. п. 12.3, 14.6 ч. "а" Правил дорожнього руху і знаходяться в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, уникнути якої водій мотоцикла ОСОБА_2 не мав технічної можливості. По справі не встановлено підстав ставити під сумнів цей висновок.

Відповідно до вимог п. 14.6 Правил дорожнього руху обгін на перехресті заборонено.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними викладені у касаційній скарзі засудженого доводи про необгрунтованість визнання судом винуватим ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху.

Кваліфікація його неправомірних дій за ч. 1 ст. 286 КК України (2341-14) є правильною і такою, що відповідає обставинам, які були встановлені судом.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1 суд урахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого. Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Доводи касаційної скарги щодо допущеної у справі однобічності і неповноти не підтверджені переконливими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що досудове слідство та судовий розгляд справи проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи також встановлено, що органи досудового слідства, суди першої та апеляційної інстанцій істотних порушень кримінально-процесуального чи кримінального законів, які б тягнули безумовне скасування чи зміну постановлених щодо засудженого судових рішень, не допустили.

Цивільний позов вирішено відповідно до вимог цивільного та кримінально-процесуального законодавства.

Отже, в справі не виявлено передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для перегляду судових рішень щодо ОСОБА_1 у касаційному порядку з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

ухвалила:

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1