У х в а л а
Іменем україни
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Філатова В.М., Школярова В.Ф.
за участю прокурора
Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 лютого 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого
ОСОБА_1., касаційним поданням заступника прокурора Хмельницької
області на вирок Старокостянтинівського районного суду від
05.03.2007 р. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від
16.05.2007 р..
Цим вироком засуджені:
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, громадянин України, раніше судимий
вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від
10.09.2002 р. за ст. 185 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі. Постановою Хмельницького міськрайонного суду
Хмельницької області від 30.06.2005 р. ОСОБА_1. умовно-достроково
звільнений від відбування покарання на 2 місяці 10 днів
за ст. 185 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення
волі;
за ст. 307 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1. призначено остаточне покарання у вигляді 5 років
позбавлення волі без конфіскації майна.
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2, громадянин України, раніше судимий-
останній раз - вироком Старокостянтинівського районного суду
Хмельницької області від 22.05.2003 р. за ст. 185 ч.3 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст. 70 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на
3 роки 9 місяців позбавлення волі. Постановою Шепетівського
міськрайонного суду Хмельницької області від 23.02.2006 р.
ОСОБА_2. умовно-достроково звільнений від відбування покарання на
1 рік 1 місяць 24 дні.
за ст. 263 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення
волі;
за ст. 307 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі без конфіскації майна;
за ст. 309 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі;
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_2. призначено покарання у вигляді 5 років
позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
вироків до цього покарання частково приєднана невідбута частина
покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду
Хмельницької області від 22.05.2003 р. та остаточно ОСОБА_2.
призначено покарання у вигляді 5 років 3 місяців позбавлення волі
без конфіскації майна.
Ухвалою апеляційного суду Хмільницької області від 16.05.2007
р. вирок суду залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_2. та ОСОБА_1. визнані винними та
засуджені за вчинення злочинів за таких обставин.
26.09.2006 р. в обідній час ОСОБА_2. в районі гаражного
масиву по вул. Комсомольській у м. Старокостянтинові знайшов
рослини маку, з яких 27.09.2006 р. за місцем свого тимчасового
проживання АДРЕСА_1 виготовив наркотичний засіб концентрат із
макової соломи з екстракційним опієм для власного вживання без
мети збуту.
11.12.2006 р. ОСОБА_2. за місцем свого проживання з метою
збуту незаконно виготовив із макової соломи концентрат. який
містить опій екстракційний і 20 мл цього концентрату 12.12.2006 р.
у медичному шприці з метою збуту передав ОСОБА_1., який останній
мав реалізувати у м. Хмельницькому за 200 грн..
Крім цього, ОСОБА_2. визнаний винним та засуджений за те, що
23.12.2006 р. приблизно о 17 год. 30 хвил. був затриманий і при
особистому огляді у нього було виявлено бойові припаси - 12
патронів калібру 5,45 мм до нарізної стрілецької зброї, які він
незаконно зберігав та носив.
Крім цього, ОСОБА_1. визнаний винним та засуджений за те, що
в ніч з 08.06. на 09.06.2006 р. у м. Старокостянтинів таємно
викрав 7 металевих зливових решіток, чим спричинив шкоду
Старокостянтинівському комбінату комунальних підприємств на
загальну суму 1732 грн. 50 коп..
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. порушує питання про
скасування постановлених по справі судових рішень, оскільки
вважає, що злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, він не вчиняв, а суд обгрунтував висновки про
доведеність його вини у вчиненні цього злочину доказами, які
отримані з порушенням вимог закону. Крім цього, вважає, що його
дії за ст. 307 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
необхідно
перекваліфікувати на ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки
вказує, що наркотичний засіб взяв у ОСОБА_2. для власного вживання
У касаційному поданні заступник прокурора Хмельницької
області, не оспорюючи правильності кваліфікації та обгрунтованості
засудження ОСОБА_1. та ОСОБА_2., порушує питання про скасування
постановлених по справі судових рішень у зв'язку з тим, що суд, на
думку прокурора, не умотивував рішення про непризначення за ст.
307 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
обов'язкової додаткової міри
покарання у вигляді конфіскації майна, передбаченої санкцією
вказаної статті.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання
розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно
підлягає до задоволення повністю, а касаційна скарга засудженого
ОСОБА_1. до задоволення частково.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є,
зокрема неправильне застосування кримінального закону.
Як видно із вироку, висновок про доведеність винності
ОСОБА_1. і ОСОБА_2. у вчиненні злочинів, за які вони засуджені,
суд зробив на підставі показань самих засуджених, інших доказах,
яким дана оцінка. Проте судові рішення підлягають скасуванню через
неправильне застосування кримінального закону.
Відповідно до ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
суд призначає
покарання в межах постановлених санкцією особливої частини
Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це
передбачено відповідною статтею особливої частини Кодексу за
вчинений злочин, визначаються статтею 69 Кримінального Кодексу
( 2341-14 ) (2341-14)
.
На цих же підставах, згідно роз'яснень п. 8 Постанови Пленуму
Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику
призначення судами кримінального покарання" ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
, суд
може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції
статті Особливої частини КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як обов'язкове.
Як, ОСОБА_1., так і ОСОБА_2. визнано винними у вчиненні ряду
злочинів, в тому числі і у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2
ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, санкція якої поряд з позбавленням
волі передбачає безальтернативне застосування додаткового
покарання у виді конфіскації майна.
Проте місцевий суд призначивши ОСОБА_1. та ОСОБА_2. за ч. 2
ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання у виді позбавлення волі,
додаткове покарання у виді конфіскації майна не призначив, не
вмотивувавши своє рішення.
При апеляційному розгляді зазначене порушення через
відсутність апеляційного приводу усунуто не було.
За таких обставин вирок місцевого суду та ухвала колегії
суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
Хмельницької області у цій же справі підлягають скасуванню через
неправильне застосування кримінального закону.
Доводи засудженого ОСОБА_1. про незаконність засудження за ч.
2 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
підлягають
перевірці при новому розгляді кримінальної справи.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів,
У х в а л и л а:
Касаційне подання заступника прокурора Хмельницької області
задовольнити повністю, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1.
задовольнити частково.
Вирок місцевого суду Старокостянтинівського району від 5
березня 2007 року стосовно ОСОБА_1. та ОСОБА_2., ухвалу колегії
суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
Хмельницької області від 16 травня 2007 року у цій же справі щодо
них скасувати через неправильне застосування кримінального закону.
Справу направити на новий судовий розгляд в той же місцевий
суд в іншому складі.
С У Д Д I:
Філатов В.М. Присяжнюк Т.I. Школяров В.Ф.