У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Нікітіна Ю.I., Пекного С.Д.
за участю прокурора
Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 12 лютого 2008
року кримінальну справу за касаційним поданням старшого помічника
прокурора м. Iрпеня, який брав участь у розгляді справи судом
першої інстанції, на вирок Iрпінського міського суду Київської
області від 07 лютого 2007 року і ухвалу апеляційного суду
Київської області від 11 квітня 2007 року.
Вироком суду
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженець м. Карачаєвська Ставропольського краю, громадянин
України, раніше судимий:
- 22.12.1994 р. за ч.3 ст.81, ч.2 ст.140, ст.ст.42, 14 КК
України (1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
р.) до позбавлення волі строком на 3
роки 6 місяців;
- 18.11.1997 р. за ч.3 ст.140, ст.43 КК України (1960
( 2001-05 ) (2001-05)
р.) до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;
- 23.07.2002 р. за ч.3 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;
- 24.05.2006 р. за ч.3 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, -
засуджений за ч.2 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
позбавлення волі строком на 3 роки; за ч.3 ст.185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
до позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання ОСОБА_1
визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. До призначеного
покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком
Овруцького районного суду Житомирської області від 24 травня 2006
року і призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі
строком на 5 років 6 місяців.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 11 квітня
2007 року зазначений вирок змінено. Призначене ОСОБА_1 покарання
пом'якшено та постановлено вважати його засудженим за ч.2 ст.309
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до позбавлення волі строком на 3 роки; за
ч.3 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- до позбавлення волі строком на
3 роки 6 місяців.
На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
шляхом поглинення
менш суворого покарання більш суворим визначено покарання у
вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
Відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за
вироком Овруцького районного суду Житомирської області від
24.05.2006 р. за ч.3 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у вигляді
позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців і остаточно визначено
покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.
Зазначеним вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 5
грудня 2005 року, у м. Києві придбав у невстановленої особи для
власних потреб, без мети збуту, особливо небезпечний наркотичний
засіб - канабіс, вагою 6,9 грам, який в той же день, у смт.
Гостомель, у нього було виявлено та вилучено працівниками міліції.
8 грудня 2005 року ОСОБА_1. аналогічним способом придбав для
власних потреб в смт. Гостомель зазначений наркотичний засіб,
вагою 6,2 грам, який того же дня у нього було виявлено та вилучено
працівниками міліції.
В середині грудня 2005 року ОСОБА_1., з корисливих мотивів та
маючи на меті таємне викрадення чужого майна, незаконно проник на
територію собачого притулку в будівлі №213 по вул. Леніна в смт.
Гостомель Київської області, звідки таємно викрав майно на
загальну суму 1295 гривень 94 копійки, що належало потерпілій
ОСОБА_2
Крім того, 25 січня 2006 року ОСОБА_1. у м. Iрпінь Київської
області у невстановленої особи придбав для власних потреб, без
мети збуту, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс,
вагою 10,5 грам, який в той же день, у смт. Гостомель, у нього
було виявлено та вилучено працівниками міліції.
У касаційному поданні ставиться питання про скасування
судових рішень у зв'язку з неправильним застосуванням
кримінального закону і невідповідністю призначеного засудженому
покарання тяжкості вчинених ним злочинів і даним про його особу та
направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд до суду
першої інстанції.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав
подання, перевіривши матеріали справи та доводи подання, колегія
суддів знаходить, що касаційне подання старшого помічника
прокурора м. Iрпеня, який брав участь у розгляді справи судом
першої інстанції, підлягає задоволенню.
У відповідності з вимогами ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
при
призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості
вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та
обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути
призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та
яке б запобігло вчиненню нею нових злочинів.
Проте суд зазначені вимоги закону належним чином не виконав.
Зокрема, при призначенні засудженому ОСОБА_1 міри покарання
суд не урахував, що до сукупності вчинених ОСОБА_1. злочинів
входило три умисних злочини середньої тяжкості та один умисний
тяжкий злочин, скоєний з корисливих мотивів.
При постановленні вироку судом не було враховано дані про
особу винного, а саме те, що ОСОБА_1. не зробив належних висновків
внаслідок відбутих раніше покарань за скоєння аналогічних
злочинів.
Суд на порушення ч.1 ст.67 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не прийняв
до уваги, що рецидив злочину є обставиною, яка обтяжує покарання
для ОСОБА_1
Також судом при винесенні вироку неправильно застосовано
кримінальний закон, а саме: при призначенні покарання ОСОБА_1
застосовано принцип поглинання менш суворого покарання більш
суворим, а не принцип часткового складання призначених покарань,
що відповідає особі винного й обставинам, що пом'якшують і
обтяжують покарання, а також кількості злочинів, що входять до
сукупності, формі вини й мотивам вчинення кожного з них.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України
"Про практику призначення судами кримінального покарання" від
24.10.2003 р. №7 ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
, визнання обставини такою, що
пом'якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку. Проте,
апеляційний суд, змінюючи вирок суду першої інстанції, призначив
ОСОБА_1 покарання, яке явно не відповідає тяжкості скоєного та
особі засудженого та є несправедливим внаслідок м'якості.
Зважаючи, що за наведених обставин судові рішення в частині
призначення засудженому покарання не можна визнати законними і
обгрунтованими, касаційне подання підлягає задоволенню в повному
обсязі.
Якщо при новому розгляді справи буде встановлено винність
ОСОБА_1 в тому же об'ємі, то призначене йому покарання слід
вважати м'яким.
На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційне подання старшого помічника прокурора м. Iрпеня
задовольнити.
Вирок Iрпінського міського суду Київської області від 07
лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від
11 квітня 2007 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну
справу щодо нього направити на новий судовий розгляд в той же суд
першої інстанції.
судді:
Синявський О.Г.
Нікітін Ю.I.
Пекний С.Д.