Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві "12" лютого 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постановлені щодо них судові рішення.

Вироком Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 29 березня 2006 року засуджено:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Богданівка Курської області,

мешканця м. Макіївка, раніше чотири рази судимого, останнього разу 13.01.2005р. цим же судом за ст. 185 ч. 3 КК України

на 3 роки 6 місяців позбавлення волі -

за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ст. 189 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі;

за ст. 187 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого, а на підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено покарання - 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України ОСОБА_1 призначено покарання - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця та мешканця м. Макіївки,

раніше двічі судимого -

за ст. 263 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ст. 189 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі;

за ст. 187 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого, а на підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 призначено покарання - 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, вирок щодо якого в касаційному порядку не оскаржується.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 1 серпня 2006 року вирок щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 змінено. Їх дії по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_4 перекваліфіковано з ч. 3 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 187 КК України та призначено покарання - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засуджених.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за те, що вони, 6 вересня 2004 року близько 10 години за попередньою змовою між собою та ОСОБА_3, знаходячись у лісосмузі хутору Арчада сел. Грузсько-Ломівка м. Макіївки, з метою заволодіння чужим майном шляхом вимагання, завдали ОСОБА_5 декілька ударів з вимогою передати їм 450 грн. Через деякий час ОСОБА_5, будучи під впливом погроз вбивства, які він сприймав реально, передав засудженим 250 грн., а решту домовився віддати 9 вересня 2004 року.

9 вересня 2004 року вказані особи, прийшовши до будинку АДРЕСА_1, знову почали вимагати у потерпілого передати вказану суму. При цьому, ОСОБА_3, притулив до грудей ОСОБА_5 ніж та, зробивши на тілі потерпілого декілька поранень, знову висловив вимогу щодо передачі їм вказаної суми. ОСОБА_5, сприймаючи ці погрози вбивством реально, передав засудженим майно вартістю 453 грн.

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на полі, що поблизу хутору Арчада сел. Грузсько-Ломівка м. Макіївки, з метою вимагання майна ОСОБА_5, підійшли до останнього та погрожуючи вбивством, висловили вимогу щодо передачі їм 700 грн., однак потерпілому вдалося вирватися від засуджених та втекти.

25 липня 2004 року близько 13 години ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за попередньою змовою між собою, проникли до будинку АДРЕСА_2, із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я, вчинили напад на ОСОБА_6, під час якого заволоділи належними ОСОБА_7 грошима в сумі 250 грн.

Крім того, 18 жовтня 2004 року, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою між собою, проникли в приміщення веранди будинку АДРЕСА_3, із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я, вчинили напад на ОСОБА_4, під час якого заволоділи належним ОСОБА_8 майном на загальну суму 160 грн.

9 жовтня 2004 року, вказані особи, за попередньою змовою між собою, прийшли на подвір'я будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрали майно ОСОБА_8 на загальну суму 200 грн.

ОСОБА_2 23 липня 2004 року близько 15 години, проникли до будинку АДРЕСА_4, таємно викрав майно ОСОБА_9 на загальну суму 230 грн.

17 жовтня 2004 року у вечірній час, ОСОБА_2, з раніше придбаної у ОСОБА_10 рушниці, шляхом відпилювання частини стволів та прикладу, незаконно виготовив обріз мисливської рушниці. Зазначену вогнепальну зброю ОСОБА_2 без передбаченого законом дозволу носив при собі, використовував під час розбійного нападу на ОСОБА_4 та зберігав у снопі кукурудзи на подвір'ї будинку АДРЕСА_5 до вилучення її працівниками міліції.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 зазначає, що досудове та судове слідство проведено неповно та однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки він вчиняв крадіжки майна, а не розбійні напади. Твердить, що його не ознайомили з матеріалами справи та позбавили можливості виступити з останнім словом. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок щодо нього змінити, перекваліфікувати його дії зі ст. 187 на ст. 185 КК України та відповідно пом'якшити призначене покарання. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що вчинив крадіжку майна, а не розбійний напад.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_6 під час досудового слідства показав, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3, погрожуючи йому ножем та палицею, заволоділи грошима в сумі 250 грн.

Згідно даних протоколу пред'явлення особи для впізнання, потерпілий ОСОБА_6, впізнав ОСОБА_3, як особу, що разом з ОСОБА_2 вчинили на нього розбійний напад.

Потерпілий ОСОБА_8 показав, що помітивши, як ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з подвір'я його будинку викрадають майно, намагався зупинити їх, однак ОСОБА_2 направив у його бік обріз мисливської рушниці та наказав не підходити. Злякавшись за своє життя він пішов з подвір'я.

Тому, твердження засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про те, що вони вчинили крадіжки майна, а не розбійні напади є безпідставними.

Суд повно дослідив зібрані докази, дав їм належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.

Необґрунтованими є посилання засудженого ОСОБА_2 щодо перешкоджання йому у ознайомленні з матеріалами справи.

Як убачається з матеріалів справи, суд правильно виніс постанову про встановлення графіку, оскільки ОСОБА_2 умисно затягував ознайомлення з матеріалами справи.

Безпідставними, на думку колегії суддів, є і твердження ОСОБА_2 про те, що йому не дали можливості виступити з останнім словом. З матеріалів справи вбачається, що всім засудженим, у тому числі і ОСОБА_2 була надана така можливість (а.с. 202 т. 2).

Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчинених злочинів, даним щодо осіб засуджених.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів -

відмовити у задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1