Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого, судді

Редьки А.I.,

суддів

Лавренюка М.Ю., Заголдного В.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 лютого 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_1 на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 2 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 8 серпня 2007 року.

Вироком суду

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_1народження,

судимого 12.04.2006 року

за ч. 1 ст. 263, ч.1ст. 129, ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі,

засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) остаточно призначено покарання 9 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2: на користь потерпілого ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 4000 грн. і на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.; на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 7500 грн. і на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.; на користь ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди 6000 грн. і на відшкодування моральної шкоди 20000 грн.; на користь ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди 2000 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

Як визнав встановленим суд, 12 жовтня 2003 року близько 3 години 40 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем "МАЗ-504В" із полупричепом НОМЕР_1в районі повороту на с. Степове Запорізької області вчинив вимушену зупинку, керованого ним автомобілю, на проїжджій частині автодороги Запоріжжя-Маріуполь, при цьому, в порушення вимог п.п. 9.9; 9.10; 19.4 Правил дорожнього руху, не ввімкнув габаритних вогнів, аварійної світлової сигналізації і не виставив знак аварійної зупинки.

Близько 4 години 45 хвилин автомобіль ВАЗ-2103 під керуванням ОСОБА_7, зіткнувся з зазначениим полупричепом "ГКБ-8350", внаслідок чого пасажирів автомобіля "ВАЗ-2103" ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було смертельно травмовано, ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_4 - середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 8 серпня 2007 року вирок змінено: постановлено вважати ОСОБА_2 засудженим на підставі ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком суду від 12.04.2006 р., більш суворим на 8 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

У касаційній скарзі захисник засудженого - адвокат ОСОБА_1 вважає, що у справі допущена неповнота та однобічність досудового і судового слідства, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Як можна зрозуміти зі скарги, захисник вважає, що в діях свідка ОСОБА_7 вбачається порушення Правил дорожнього руху, оскільки той не вибрав безпечної швидкості, внаслідок чого сталося зіткнення із автомобілем ОСОБА_2, що залишено поза увагою суду. Твердить, що висновок судової автотехнічної експертизи неповний, оскільки грунтується на неправильних вихідних даних. Зазначає, що судом безпідставно не враховано як пом'якшуючу обставину, те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 був зупинений через непередбачувану несправність. Просить скасувати вирок суду та ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий судовий розгляд.

Засуджений ОСОБА_2 у своїй касаційній скарзі вказує на необгрунтованість засудження, вважаючи себе невинуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину. Твердить, що ДТП сталося через перевищення допустимої швидкості свідком ОСОБА_7, наводячи доводи аналогічні доводам скарги захисника. Твердить, що суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про проведення додаткової автотехнічної експертизи. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на неправдивих показаннях свідків та хибному висновку судової автотехнічної експертизи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного злочину, за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими судом і детально викладеними у вироку доказами.

Доводи у касаційних скаргах засудженого та захисника про те, що під час проведення досудового і судового слідства допущені однобічність і неповнота, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є безпідставними.

Як встановлено перевіркою матеріалів справи, досудове слідство і судовий розгляд у справі проведені з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства. Показання свідків належним чином перевірені і оцінені у сукупності з іншими наявними у справі доказами.

Зокрема, як видно з висновку автотехнічної експертизи та пояснень експерта в суді, при даній дорожній обстановці, коли причеп, що було зупинено ОСОБА_2 на проїжджій частині без увімкнення аварійної світлової сигналізації та габаритних вогнів, водій автомобіля ВАЗ -2113 під керуванням ОСОБА_7 не мав технічної можливості попередити наїзду.

За таких обставин і, враховуючи ті дані, що містяться у протоколах огляду місця ДТП та схеми до нього, висновках судово-медичних експертиз про характер тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілих, а також твердженнях потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, показаннях свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших об'єктивних доказах, які змістовно виписані у вироку, суд мав підстави дійти висновку про те, що ОСОБА_2 вчинив діяння, які за своїми ознаками утворюють склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України (2341-14) .

Враховуючи викладене, твердження у касаційних скаргах про недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного злочину, є безпідставними.

Клопотання про проведення додаткової автотехнічної експертизи було розглянуто в судовому засіданні і обгрунтовано визнано судом таким, що не підлягає задоволенню.

Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено.

Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог статей 65 - 67 КК України (2341-14) .

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням прокурора та осіб, зазначених у статті 384 КПК України (1001-05) , немає.

З огляду на наведене, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

відмовити у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_2та його захисника ОСОБА_1