У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного
Суду України у складі:
головуючого
Федченка О.С.,
суддів
Вус С.М. і Таран Т.С.,
за участю прокурора Колесниченка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві 5 лютого 2008 року
кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника
прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Керченського
міського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2007 року
щодо ОСОБА_1.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, такий, що не має судимості,
засуджений:
за ч.2 ст.191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення
волі з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські
посади строком на 1 рік;
за ч.1 ст.366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки обмеження волі
з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади
строком на 1 рік.
На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення
волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати
адміністративно-господарські посади строком на 1 рік.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
постановлено
звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з
випробуванням упродовж іспитового строку 1 рік.
У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1. не переглядався.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він, як
майстер електроцеху Керченського пасажирського вагонного депо, під
час складання табелів обліку робочого часу працівників електроцеху
за жовтень, листопад і грудень 2006 року, а також за березень 2007
року, з метою крадіжки коштів Керченського пасажирського вагонного
депо, зловживаючи своїм службовим становищем, вніс в ці документи
неправдиві відомості про відроблений позаробочий час за
сумісництвом акумуляторниками ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а також
слюсарем-електриком ОСОБА_4. Внаслідок вчиненого службового
підроблення ОСОБА_1 незаконно отримав від зазначених працівників
підприємства нарахованих 1775 гривень.
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи висновків суду
про доведеність винності ОСОБА_1., вважає, що вирок суду підлягає
скасуванню через неправильне застосування кримінального закону,
оскільки при призначенні однакового за видом та розміром
додаткового покарання за ч.2 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, суд застосував принцип поглинення менш суворого
покарання більш суворим. З цих підстав просить вирок суду щодо
ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав
касаційне подання частково, просив вирок суду щодо ОСОБА_1
скасувати в частині призначення додаткового покарання за ч.2
ст.191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у виді позбавленням права обіймати
адміністративно-господарські посади строком на 1 рік і на підставі
ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не призначати таке покарання,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного
подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому
задоволенню.
Винуватість ОСОБА_1. у вчиненні злочинів, за які його
засуджено, правильність кваліфікації його дій у касаційному
поданні не оспорюються.
Порушень кримінально-процесуального закону при судовому
розгляді справи, які б ставили під сумнів обгрунтованість
висновків суду про винність ОСОБА_1., не виявлено.
Колегія суддів не убачає також підстав для скасування вироку
щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального
закону при призначенні йому додаткового покарання.
Встановлені судом та наведенні у мотивувальній частині вироку
щодо ОСОБА_1 обставини, які пом'якшують покарання та істотно
знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з урахуванням
особи винного, дають підстави в порядку, передбаченому ч.2 ст.69
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, не призначати засудженому додаткового
покарання за ч.2 ст.191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А:
касаційне подання прокурора задовольнити частково.
Вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим
від 26 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Вважати його засудженим за ч.2 ст.191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на
підставі ч.2 ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не призначати додаткове
покарання у виді позбавлення права обіймати
адміністративно-господарські посади.
На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання у виді
позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати
адміністративно-господарські посади строком на 1 рік.
У решті вирок суду залишити без зміни.
Судді :
Федченко О.С. Вус С.М. Таран Т.С.
Відповідно до вимог ч.1 ст.55 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю може бути призначене як додаткове покарання на строк
від одного до трьох років. Як убачається з вироку суду, додаткове
покарання ОСОБА_1 за обома статтями КК визначено у мінімальному
розмірі. а тому для усунення зазначеної у касаційному поданні
неправильності
оскільки з цих підстав вирок може бути скасований лише за
м'якістю призначеного покарання.
На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
йому остаточно визначити покарання 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1. від
відбування основного покарання звільнити з випробуванням, з
іспитовим строком 1 рік.
В решті вирок залишити без зміни.