У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія Суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Школярова В.Ф.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 5 лютого 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.
на судові рішення щодо нього,
в с т а н о в и л а:
вироком Феодосійського міського суду Автономної Республіки
Крим від 19 січня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1
судимого 15 серпня 2001 року за ч. 2
ст. 141 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки 6 місяців
позбавлення волі,
- засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років
позбавлення волі з конфіскацією S частини майна, яке є його
власністю.
Цим вироком засуджено також ОСОБА_2 судові рішення щодо якої
у касаційному порядку не оскаржені.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13
квітня 2006 року зазначений вирок щодо ОСОБА_1. залишено без
зміни.
За вироком ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 01
листопада 2005 року приблизно о 14-й годині за попередньою змовою
з ОСОБА_2., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння,
знаходячись у квартиріАДРЕСА_1, вчинив розбійний напад на
ОСОБА_3., у ході якого завдав їй декілька ударів руками по голові
та обличчю, а потім погрожуючи застосуванням насильства,
небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, примусив її
написати розписку про добровільну видачу відеоплеєра марки
"SUPRA", вартістю 300 грн. Після цього, ОСОБА_1. та ОСОБА_2.,
продовжуючи свій злочинний намір направлений на заволодіння майном
ОСОБА_3., погрожуючи ножем, відвели її до квартириАДРЕСА_2, де
вимагали від потерпілої відчинити двері, а коли вона відмовилась
це зробити, ОСОБА_1. вибив їх. Проникнувши таким чином до квартири
ОСОБА_1. разом з ОСОБА_2. продовжили завдавати удари ОСОБА_3.,
після чого заволоділи вказаним відеоплеєром, спричинивши
потерпілій матеріальну шкоду на суму 300 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. посилається на
однобічність та неповноту досудового і судового слідства, вказує,
що залишились без належної оцінки розбіжності у показаннях
зацікавлених осіб - потерпілої ОСОБА_3., свідків ОСОБА_4. та
ОСОБА_5. Зазначає, що в судовому засіданні не допитано свідків,
які б могли підтвердити його непричетність до злочину, за який
його притягнено до кримінальної відповідальності. Зважаючи на
наведене вказує, що слідство велось з обвинувальним ухилом. Крім
того, звертає увагу на те, що судові рішення постановлені з
порушеннями норм кримінально-процесуального законодавства,
оскільки кримінальну справу відносного нього розглянуто без
фіксування технічними засобами, про що він заявляв клопотання у
судовому засіданні. Просить скасувати судові рішення щодо нього, а
справу направити на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідь судді Верховного суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній
скарзі доводи, колегія суддів, вважає, що підстав для її
задоволення не вбачається.
За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_1. оспорює
фактичні обставини справи і посилається на однобічність і
неповноту досудового й судового слідства. Відповідно до вимог ч.1
ст.398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
фактичні обставини справи, які були
предметом перевірки та оцінки суддів першої та апеляційної
інстанцій, перегляду в касаційному порядку не підлягають. Тому
колегія суддів при розгляді справи за касаційною скаргою на вирок
місцевого суду і ухвалу апеляційного суду, постановлену щодо цього
вироку, виходить із фактичних обставин, установлених рішеннями цих
судів.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні
злочину, за який його засуджено, грунтується на досліджених і
перевірених у судовому засіданні доказах, у тому числі показаннях
потерпілої ОСОБА_3., яка підтвердила, що ОСОБА_1. разом з ОСОБА_2.
з застосуванням насильства та погрози його застосування заволоділи
її відеоплеєром.
Показання потерпілої ОСОБА_3. повністю узгоджуються з
показаннями свідка ОСОБА_4., яка підтвердила, що ОСОБА_1. разом з
ОСОБА_2. погрожували ОСОБА_3. фізичним насильством і вимагали
передати їм відеоплеєр.
Iз показань свідка ОСОБА_6. вбачається, що саме ОСОБА_1. та
ОСОБА_2. продали йому відеоплеєр.
На підставі аналізу зазначених доказів та ретельної перевірки
інших матеріалів справи, у тому числі показань свідка ОСОБА_5.,
який підтвердив, що ОСОБА_3. зверталася до нього за допомогою,
повідомивши при цьому про обставини вчиненого щодо неї розбійного
нападу, даних протоколів огляду місця події, добровільної видачі,
висновків судово-медичної експертизи про локалізацію та характер
тілесних ушкоджень, спричинених потерпілій ОСОБА_3., суд дійшов
правильного висновку щодо винності ОСОБА_1. у вчиненні розбійного
нападу, за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло.
Дії засудженого ОСОБА_1. за ч. 3 ст. 187 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
Посилання засудженого ОСОБА_1. у скарзі на неправдивість
показань потерпілої ОСОБА_3., свідків ОСОБА_4. і ОСОБА_5. є
безпідставними. Ці показання послідовні, підтверджуються іншими
доказами, і даних про те, що вони обмовили ОСОБА_1. немає.
При призначенні ОСОБА_1. покарання суд відповідно до вимог
ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
врахував ступінь тяжкості вчиненого
ним злочину, дані про його особу, і правильно призначив покарання
в межах санкції закону, за яким його визнано винним.
Не грунтуються на матеріалах справи і твердження засудженого
ОСОБА_1. у касаційній скарзі про те, що судом першої інстанції
проігноровано його клопотання про повне фіксування судового
процесу технічними засобами.
З огляду на матеріали справи клопотання засудженого
аналогічного змісту відсутнє і зауваження на протокол судового
засідання з цих підстав ним не подавалися.
Перевіркою матеріалів справи істотних порушень вимог
кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни
або скасування судових рішень, у справі не виявлено.
Таким чином, колегія суддів, перевіривши матеріали справи, не
вбачає в ній, передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
підстав для призначення справи до касаційного розгляду з
повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
осіб.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст.394 -396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
на вирок Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим
від 19 січня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим від 13 квітня 2006 щодо нього.
с у д д і:
Присяжнюк Т.I. Глос Л.Ф. Школяров В.Ф.