У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Федченка О.С.,
суддів
Таран Т.С. і Нікітіна Ю.I.,
за участю прокурора
Кривов'яза Я.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 грудня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_1
та ОСОБА_2. на вирок Калуського міськрайонного суду
Iвано-Франківської області від 29 травня 2006 року та ухвалу
апеляційного суду Iвано-Франківської області від 17 серпня 2006
року щодо ОСОБА_3.
Вироком Калуського міськрайонного суду Iвано-Франківської
області від 29 травня 2006 року
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
уродженця м. Калуша
Iвано-Франківської області,
громадянина України,
раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 365 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання
у виді позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права
обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих
чи адміністративно-господарських обов'язків, строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_3. звільнено
від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим
строком два роки.
За ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_3.
виправдано.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3. на користь потерпілої
ОСОБА_4. 1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Iвано-Франківської області від 17
серпня 2006 року зазначений вирок залишено без зміни.
Відповідно до ст. 1 п. "б" Закону України "Про амністію" від
31 травня 2005 року ( 2591-15 ) (2591-15)
ОСОБА_3. звільнено від
призначеного покарання згідно з актом амністії.
ОСОБА_3. засуджено за те, що він, обіймаючи посаду заступника
голови правління ВАТ "Калуська автобаза", тобто будучи службовою
особою, умисно вчинив дії, які явно виходили за межі наданих йому
прав і повноважень, що заподіяли істотну шкоду охоронюваним
законом правам і інтересам громадян, а саме: 08 травня 2005 року у
період часу з 18-ї до 22-ї години на території ВАТ "Калуська
автобаза" умисно безпідставно звинуватив ОСОБА_4. у вживанні
алкогольних напоїв на робочому місці та, принижуючи її честь і
гідність, примусив потерпілу пройти медичне дослідження для
встановлення ступеня сп'яніння.
Органами досудового слідства ОСОБА_3. обвинувачувався у тому,
що він 29 червня 2005 року незаконно з особистих мотивів звільнив
з роботи потерпілих ОСОБА_1. та ОСОБА_2., а також грубо порушуючи
законодавство про працю, умисно зупинив діяльність ТОВ "Калуська
автобаза", чим штучно позбавив працівників товариства
гарантованого Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
права на працю.
Крім того, ОСОБА_3. обвинувачувався також у тому, що він з
травня по вересень 2005 року умисно не підписував табеля обліку
робочого часу, в результаті чого працівникам товариства
систематично не нараховувалась і не виплачувалась заробітна плата
на суму 3 275 грн., а також не була погашена попередня
заборгованість по зарплаті на суму 28 400 грн.; не проводилась
компенсація та не індексувалась заробітна плата, що спричинило
тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам
працівників ВАТ "Калуська автобаза".
Як убачається зі змісту касаційної скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2.,
потерпілі порушують питання про скасування ухвали апеляційного
суду щодо ОСОБА_3. і направлення справи на новий апеляційний
розгляд. При цьому посилаються на неправильне застосування
кримінального закону, що спричинило необгрунтоване виправдання,
оскільки висновки суду про відсутність в діях засудженого вини у
грубому порушенні законодавства про працю, зокрема у їх
незаконному звільненні з роботи з особистих мотивів і у
зловживанні службовим становищем, є невірними і такими, що не
відповідають фактичним обставинам справи і здобутим як на
досудовому слідстві так і під час розгляду справи в суді доказам.
Потерпілі вказують на відсутність в ухвалі правової оцінки дій
ОСОБА_3., в тому числі і за ч. 1 ст. 367 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, який вважав, що касаційна скарга потерпілих не підлягає
задоволенню, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга потерпілих
підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду щодо
законності та обгрунтованості вироку, що перевіряється в
апеляційному порядку, і повинна відповідати тим же вимогам, що і
рішення суду першої інстанції, тобто бути законною і
обгрунтованою.
Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має
відповідати вимогам ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
. У ній мають
бути наведені докладні мотиви прийнятого рішення, усі доводи, що
містяться в апеляції, мають бути проаналізовані і жоден із них не
повинен залишатися без відповіді.
Однак, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд при
розгляді справи щодо ОСОБА_3. в апеляційному порядку не дотримався
цих вимог закону.
Так, у своїй апеляції на вирок місцевого суду потерпілі
ОСОБА_2. і ОСОБА_1. зазначали про необгрунтоване виправдання
ОСОБА_3. за незаконне, на їх думку, звільнення з роботи з
особистих мотивів. Вказували про безпідставність посилання на те,
що ОСОБА_3. скасував наказ про звільнення і тому злочину не
вчинив, оскільки суд не врахував того, що злочин вважається
закінченим з моменту порушення трудових прав і звільнення
працівника з роботи.
У цій же апеляції ОСОБА_2. посилалася на те, що суд не
врахував, що ОСОБА_3. звільнив з роботи її - головного бухгалтера
і члена правління, зловживаючи службовим становищем, та з
перевищенням влади без згоди і рішення загальних зборів акціонерів
ВАТ "Калуська автобаза".
У апеляції ОСОБА_1 теж зазначалось про необгрунтованість
виправдання ОСОБА_3. у грубому порушенні законодавства про працю і
зловживанні службовим становищем. Згідно з її доводами, судом не
було враховано, що її - голову ради трудового колективу - було
звільнено з роботи при відсутності для цього підстав і без згоди
обкому профспілки.
В апеляції ОСОБА_2. і ОСОБА_1 йшлося і про істотні порушення
кримінально-процесуального закону при зміні пред'явленого
Маліборському I.Т. обвинувачення.
Проте, як убачається із змісту ухвали апеляційного суду, на
всі доводи апеляції цей суд вичерпної відповіді не дав,
обмежившись посиланням на докази, яким, на його думку, суд першої
інстанції дав належну оцінку.
Залишаючи судове рішення без зміни, суд апеляційної інстанції
в ухвалі не навів докладних мотивів і підстав відхилення апеляції,
не виклав доказів на спростовання її доводів.
За таких обставин, ухвалу апеляційного суду не можна вважати
обгрунтованою та законною, а тому вона підлягає скасуванню з
направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого
необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити
всі доводи апеляції та постановити рішення з дотриманням вимог
закону, що регламентують розгляд справи в апеляційному порядку.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду
України,
у х в а л и л а:
касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_2. і ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Iвано-Франківської області від 17
серпня 2006 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на
новий апеляційний розгляд.
С у д д і:
Федченко О.С. Таран Т.С. Нікітін Ю.I.