У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
 
     Кравченка К.Т.,
 
     суддів
     Жука В.Г. і Канигіної Г.В.,
 
     за участю прокурора
     Ковтун Н.Я.
 
     розглянула в судовому засіданні 22 листопада 2007 року  в  м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок колегії суддів  судової  палати  у  кримінальних  справах
апеляційного суду Миколаївської області від 18 червня  2007  року,
яким
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
 
     уродженця м. Миколаєва,
 
     раніше судимого 15.03.2006 року
 
     Веселинівським районним судом
 
     Миколаївської області за ч. 1 ст. 185
 
     КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1 рік позбавлення волі
 
     з іспитовим строком на 1 рік на підставі
 
     ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
 
     засуджено:
 
     за  ч.  4  ст.  187  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  10   років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
 
     за п.п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  15
років позбавлення волі з конфіскацією майна.
 
     На підставі ч.  1  ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1
призначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
 
     На підставі ч.  4  ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1
остаточно призначено 15  років  позбавлення  волі  з  конфіскацією
майна   з   самостійним   виконанням   цього   вироку   і   вироку
Веселинівського  районного  суду  Миколаївської  області  від   15
березня 2006 року.
 
     ОСОБА_1 за вироком суду визнано винним за вчинення злочину за
таких обставин.
 
     13 липня  2004  року  ОСОБА_1зустрів  раніше  йому  незнайому
особу, з якою в покинутому  будинку,  розташованому  АДРЕСА_2,  на
протязі всього дня вживали спиртні напої.
 
     Ввечері цього ж дня, ОСОБА_1разом  з  цією  особою,  з  метою
придбання  спиртних  напоїв,  прийшли  до  АДРЕСА_1,  де   мешкала
ОСОБА_2,  яка  займалась  незаконним  виготовленням  та   продажем
самогону.
 
     Коли ОСОБА_2  дозволила  ОСОБА_1  та  іншій  особі  зайти  до
будинку, ОСОБА_1 став пропонувати потерпілій  дати  їм  самогон  в
борг, але ОСОБА_2 їм в цьому відмовила.
 
     Після цього, у ОСОБА_1 та невстановленої особи  виник  умисел
на скоєння розбійного нападу  на  потерпілу  з  метою  заволодіння
самогоном, грошима та іншим майном з наступним вбивством ОСОБА_2 з
корисливих  мотивів  та  з  метою  приховати  розбійний  напад   і
полегшити його вчинення.
 
     Реалізуючи  свій  злочинний  намір,  не  встановлена  в  ході
слідства особа стала наносити потерпілій  удари  руками,  а  також
праскою в область голови, від чого потерпіла впала на  підлогу,  а
потім ця особа передала ОСОБА_1 хустку, яку  той  накинув  на  шию
потерпілій ОСОБА_2 і став її душити  руками  та  хусткою,  а  інша
особа утримувати потерпілу за  ноги.  В  результаті  спільних  дій
ОСОБА_1  і  не  встановленої  особи,  настала  смерть   потерпілої
ОСОБА_2.
 
     Після цього ОСОБА_1разом  з  невстановленою  особою  обшукали
будинок  потерпілої  і  заволоділи  двома  телефонними   апаратами
загальною вартістю 60 грн., магнітолою вартістю 150 грн.,  килимом
вартістю 300 грн. і грошима в сумі 150 грн., а  всього  заволоділи
майном ОСОБА_2 на загальну суму 660 грн. і з місця пригоди зникли.
 
     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1  порушує  питання  про
зміну вироку та просить пом'якшити покарання. На його  думку,  суд
не врахував обставини, які пом'якшують  покарання  та  недостатньо
врахував  дані  про  його  особу.  Посилається  на  неповноту   та
однобічність в дослідженні матеріалів справи.
 
     Заслухавши доповідача, прокурора, яка, пропонувала  виключити
із обвинувачення ОСОБА_1 п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
та виключити застосування ч. 4  ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з
таких підстав.
 
     Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у  вчиненні
інкримінованих йому злочинів обгрунтовані сукупністю досліджених і
належним чином оцінених  доказів  і  такі  висновки,  по  суті,  в
касаційній скарзі не оспорюються.
 
     Так, засуджений ОСОБА_1вину свою визнав та показав  суду,  що
дійсно 13.07.2007 року, коли він з особою, яку раніше не знав, але
познайомився, коли розпивали спиртні  напої,  ця  особа  назвалася
ОСОБА_3, попросили у ОСОБА_2  самогону  в  борг,  але  остання  їм
відмовила, то ОСОБА_3 ударом якогось предмету  збив  потерпілу  на
підлогу, а потім він, ОСОБА_1, почав  душити  ОСОБА_2  хусткою,  а
ОСОБА_3 тримав її за ноги.
 
     Після смерті потерпілої вони забрали ті речі і  гроші,  котрі
були поіменовані у обвинувальному висновку, і, випивши  алкогольні
напої, пішли з будинку.
 
     Винуватість  засудженого  ОСОБА_1  підтверджується  також   і
іншими доказами.
 
     Зокрема, потерпілий ОСОБА_2 показав, що 14 липня  2004  року,
приїхавши до матері додому він в коридорі будинку побачив її труп,
після чого зразу ж викликав міліцію. Йому відомо, що матір  дійсно
торгувала самогоном і він її неодноразово просив цього не  робити,
але мати його не слухалась. З будинку матері  пропали  килим,  два
телефонних апарати, магнітола і гроші, але скільки було  у  матері
грошей, він не знає.
 
     Показання  ОСОБА_1  та  потерпілого  підтверджуються   даними
протоколу огляду місця події, згідно з  яким  в  будинку  АДРЕСА_1
було знайдено труп потерпілої ОСОБА_2 з тілесними  ушкодженнями  в
області обличчя та  волосяної  частини  голови.  На  плечах  трупа
знайдено хустку, рядом на підлозі знаходилась праска. На кухонному
столі виявлено пляшку з залишками шампанського, два стакани і  дві
виделки. На кухонних шафах, на стаканах виявлені і вилучені  сліди
пальців рук (а.с. 2-25).
 
     Зазначені  сліди  пальців  рук,  що  виявлені  на  одному  із
стаканів, що знаходився на кухонному столі, та на дверцях кухонної
шафи,  згідно  з  висновками  судово-дактилоскопічної  експертизи,
залишені відповідно безіменним  пальцем  правої  руки  і  середнім
пальцем лівої руки ОСОБА_1 (а.с. 201-207).
 
     Про   причину    смерті    потерпілої    свідчать    висновки
судово-медичної  експертизи,  згідно  з   якими   смерть   ОСОБА_2
наступила в результаті  механічної  асфіксії  внаслідок  задушення
руками, що підтверджується наявністю загально асфіктичних ознак  у
вигляді крапкових крововиливів  в  з'єднаних  оболонках  очей,  на
поверхні  серця,  легенів,  купола  діафрагми,  емфіземи  легенів,
повнокров'я  внутрішніх  органів,  рідкого  стану  крові,  набряку
речовини головного мозку  і  легенів,  а  також  видових  ознак  у
вигляді саден на передньо-бокових поверхнях  шиї,  крововиливів  в
м'які тканини шиї і корінь  язика,  локального  перелому  великого
ріжка під'язикової кістки зліва. Крім цього, виявлені  крововиливи
і рани в області обличчя, на  волосяній  частині  голови  і  лівої
вушної  раковини,  крововиливи  в  м'які  покрови   голови   (а.с.
146-148).
 
     При відтворенні обстановки і обставин події  ОСОБА_1на  місці
показав і розповів, яким чином  він  разом  з  ОСОБА_3  напали  на
ОСОБА_2  і  позбавили  її  життя  (а.с.  112-135),  що  згідно   з
висновками додаткової судово-медичної експертизи, яка підтверджує,
що саме за таких обставин, на які вказує ОСОБА_1, потерпілій могли
бути заподіянні тілесні ушкодження  і  спричинення  смерті.  (а.с.
212).
 
     Як вбачається із  висновків  судово-психіатричної  експертизи
ОСОБА_1психічними захворюваннями  не  страждав  і  не  страждає  в
теперішній час. Злочин він скоїв  в  стані  простого  алкогольного
сп'яніння і міг віддавати звіт своїм діям і  керувати  ними,  тому
його слід вважати осудним. (а.с. 217-219).
 
     Суд,  правильно  встановивши  фактичні  обставини  справи   і
належно оцінивши докази, допустився  помилки,  кваліфікувавши  дії
ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 і п.п. 6, 9, 12 ч. 2 ст.  115  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Як видно із матеріалів справи, кваліфікація дій ОСОБА_1 за п.
9 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         є необгрунтованою, оскільки,
доказів, які  б  підтверджували,  що  умисне  вбивство  потерпілої
ОСОБА_2 було вчинене з метою полегшення вчиненню  другого  злочину
немає, отже цю кваліфікуючу ознаку необхідно виключити з вироку.
 
     Крім того, оскільки, покарання  ОСОБА_1  за  вироком  від  15
березня 2006 року за ч. 1  ст.  185  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          має
виконуватись самостійно, та рішення суду про застосування ч. 4 ст.
70 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          необхідно  виключити  із  резолютивної
частини.
 
     При призначенні покарання судом враховані у відповідності  до
ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         як тяжкість вчинених злочинів, так і
дані про особу винного, та обставин справи, а також обставини, які
пом'якшують та обтяжують покарання.
 
     Підстав  для  пом'якшення  покарання,  про   що   йдеться   у
касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
 
     Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів,
 
                         у х в а л и л а:
 
     Касаційну   скаргу   засудженого   ОСОБА_1    залишити    без
задоволення, а вирок колегії судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області від 18  червня  2007  року
щодо  ОСОБА_1  змінити.  Виключити  із  вироку  рішення  суду  про
вчинення ОСОБА_1 умисного вбивства за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
          та  про  застосування  ч.  4  ст.   70   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     В решті вирок залишити без зміни.
 
                              Судді:
 
     К.Т. Кравченко В.Г. Жук Г.В. Канигіна