Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2014

у справі № 826/5287/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світагро"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світагро" звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.04.2014 № 0000191530 та № 0000201530.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Світагро" з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період: квітень-травень 2013 року, липень 2013 року, складено акт № 1673/26-53-15-01/32828566 від 24.03.2014, в якому зафіксовано порушення: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за січень 2013 року на суму ПДВ 650 580 грн., за лютий 2013 року на суму ПДВ 1 659 195 грн., за березень 2013 року на суму ПДВ 838 983,98 грн., за квітень 2013 року на суму ПДВ 133 988,5 грн., за червень 2013 року на суму ПДВ 6 898,46 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення (р. 19) за січень 2013 року на суму ПДВ 650 580 грн., за лютий 2013 року на суму ПДВ 1 659 195 грн., за березень 2013 року на суму ПДВ 838 983,98 грн., за квітень 2013 року на суму ПДВ 133 988,5 грн., за червень 2013 року на суму ПДВ 6 898,46 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2013 року 844 157 грн., за травень 2013 року на 136 444 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 10.04.2014 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення:

- № 0000191530 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 980 601 грн. та, з урахуванням проведеного на момент перевірки відшкодування податку на додану вартість, донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 980 601 грн. основного платежу та 245 150 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000201530 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3 289 646 грн.

Перевіркою достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень-травень 2013 року, у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за липень 2013 року встановлено, що згідно з поданою ТОВ "Світагро" податковою декларацією з ПДВ за квітень 2013 року та додатками: сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: січень-березень 2013 року складає 3 571 333 грн. ТОВ "Світагро" подано уточнюючий розрахунок за квітень 2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 2 727 176 грн., сума бюджетного відшкодування склала 844 157 грн.

Згідно з поданою ТОВ "Світагро" декларацією за травень 2013 року та додатками: сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: квітень 2013 року, складає 334 010 грн. ТОВ "Світагро" подано уточнюючий розрахунок за травень 2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 207 566 грн., сума бюджетного відшкодування склала - 136 444 грн.

В ході проведення перевірки відповідачем використано та взято в основу акт Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Кий Агро" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період: листопад 2012 року, грудень 2012 року, березень 2013 року від 20.01.2014 № 30/26-51-22-01/36628058 та акт Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Кий Агро" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період: жовтень 2012 року, січень, лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року від 13.02.2014 № 108/26-51-22-01/36628058, якими встановлено, зокрема: відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тому податковим органом зроблено висновок, що операції ТОВ "Кий Агро" не пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Тобто, ТОВ "Кий Агро" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Правочини укладені з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період: жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та здійснені без мети настання реальних наслідків.

Як встановлено матеріалами справи, між позивачем і ТОВ "Кий Агро" було укладено договір поставки № 01/К/0002 від 28.12.2012, згідно якого ТОВ "Кий Агро" як продавець зобов'язувався продати та передати у власність позивача як покупця, а покупець зобов'язувався прийняти й оплатити зерно сої, урожаю 2012 року (товар), відповідно до умов даного договору. Кількість товару, що продається та передається покупцю продавцем, згідно п. 3.1 даного договору, складає 10 000 метричних тон +/- 10%. Поставка товару, згідно п. 5.1 договору, здійснюється на умовах FCA (франко-вагон), що вказані у додатковій угоді до договору.

Між ТОВ "Світагро" і ТОВ "Кий Агро" був укладений договір транспортного експедирування № ТЕО-01/2013 від 08.02.2013, за умовами якого ТОВ "Кий Агро" як виконавець зобов'язувався повідомляти залізницям-учасницям перевізного процесу умови і порядок транспортування і обслуговування вантажів замовника; за заявкою замовника виконавець зобов'язується відправляти телеграми на відправлення, що підтверджують оплату провізного тарифу, за рахунок замовника. За додатковим запитом інформувати замовника про прийом вантажів на передавальних станціях по факсу (044) 287-60-77; вчасно інформувати замовника про зміну діючих або нововведених нормативних актів, що стосуються питань організації перевезень вантажів залізницями країн СНД. Виконавець зберігає за собою право на зміну рівня тарифів і розцінок на транспортно-експедиційне обслуговування, попередньо повідомивши замовника не пізніше, ніж за 10 днів до такого підвищення. У випадку введення нових тарифів та ставок на транзитні перевезення - обов'язкове повідомлення замовника не пізніше, ніж за місяць до терміну вступу в дію нових тарифів. При здійсненні експортно-імпортних та внутрішніх перевезень виконавець повідомляє замовника про введення нових тарифів після введення в дію наказу Міністерства транспорту України.

На підтвердження виконання умов договору поставки № 01/К/0002 від 28.12.2012, контрагентом виписані позивачу податкові накладні.

Згідно виписок по особовому рахунку, позивачем перераховано постачальнику кошти в сумі 19 522 226 грн., в тому числі ПДВ 3 253 704,33 грн.

Крім того, позивачем для підтвердження реальності господарських операцій та реалізації продукції, отриманої від ТОВ "Кий Агро" до суду надані наступні документи: зовнішньоекономічний біржовий контракт про експорт № 24-ЗЕ від 06.02.2013; посвідчення про реєстрацію № 24 (зареєстровано на Аграрній біржі 06.02.2013); зовнішньоекономічний біржовий контракт про експорт № 38-ЗЕ від 28.02.2013; посвідчення про реєстрацію № 38 (зареєстровано на Аграрній біржі 28.02.2013); митні декларації; інші документи (угоди, акти виконаних робіт), що підтверджують рух товару.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарська операція пов'язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Тобто, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи встановлено формування позивачем податкового кредиту спірного періоду на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих особою, яка була зареєстрована платниками податку на додану вартість, та встановлено, що господарські операції фактично здійснені та спричинили реальні зміни в майновому стані платника податків - ТОВ "Світагро", підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Слід також зазначити, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагента не є джерелом отримання податкової інформації, яка згідно положень ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагента не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства ТОВ "Світагро".

Крім того, відповідно до п. п. 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ визначається "Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (z1490-11) .

Відповідно до п. 10 р. І Порядку № 1492 (z1490-11) , до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Згідно з п. 14.2 р. ІІІ Порядку № 1492 (z1490-11) , довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2).

У відповідності до п. п. 1, 2 р. ІV Порядку № 1492 (z1490-11) , у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу.

Згідно з п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Підпунктом 4.6.2 п. 4.6 р. V Порядку № 1492 (z1490-11) , якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (Підпункт 4.6.3 п. 4.6 р. V Порядку № 1492 (z1490-11) )

Відповідно до пп. 4.6.4 п. 4.6 р. V Порядку, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Згідно з пп. 4.6.5 п. 4.6 р. V Порядку № 1492 (z1490-11) , платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4).

Відповідно до пп. 4.6.6 п. 4.6 р. V Порядку № 1492 (z1490-11) , залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відсутність порушень з боку позивача щодо порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у спірний період підтверджена судами в повному обсязі та не спростована відповідачем належними доказами.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2014 залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .