У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Синявського О.Г.,
суддів за участю прокурора
Пекного С.Д. і Нікітіна Ю.I. Колесниченка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вирок
Ратнівського районного суду Волинської області від 23 березня 2004
року яким
ОСОБА_1
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
громадянина України, не судимого,
засуджено за ч.1 ст. 201 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
позбавлення волі на 3 роки з конфіскацією предметів контрабанди,
на підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування покарання
звільнено з іспитовим строком 2 роки з покладенням згідно ст.76 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
обов'язків не рідше одного разу у місяць
з'являтися в органи внутрішніх справ для реєстрації.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Волинської області від 10 березня 2006 року
вирок залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 14
листопада 2002 року, слідуючи з Республіки Білорусь в України
автомобілем, що належить ОСОБА_2, незаконно, поза митним контролем
перемістив через митний кордон України в районі с. Млиново
Ратнівського району Волинської області автозапчастини до
автомобіля ВАЗ на загальну суму 20433 грн.
У касаційній скарзі поставлене питання про скасування судових
рішень і закриття кримінальної справи за відсутністю в діях
ОСОБА_1 складу злочину.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора про необхідність виключення із судових рішень вказівки
про періодичність реєстрації засудженого, перевіривши матеріали
кримінальної справи та, обговоривши доводи касаційної скарги,
колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги
з наступних підстав.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його
засуджено, підтверджена сукупністю зібраних у справі, вірно
оцінених та обгрунтовано покладених судом в основу вироку доказів.
Як убачається з матеріалів справи, судовий розгляд у ній
проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону і
таких порушень закону, які були б істотними і тягли за собою
скасування судових рішень, у справі не допущено.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому
злочині відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються
наведеними у вироку доказами, а саме: показаннями самого
засудженого на досудовому слідстві, в яких він неодноразово
пояснював, що у м. Мінську на ринку придбав автозапчастини, не
вказуючи про їх реєстрацію, а також про те, що погодився на
пропозицію незнайомого чоловіка на допомогу останнього за
винагороду перетнути митний контроль України поза митницею;
показаннями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про обставини затримання
ОСОБА_1 на митному кордоні; показаннями експерта ОСОБА_5,
висновком товарознавчої експертизи про вартість перевезених
автозапчастин на суму 20433 гр., який не суперечить висновку
додаткової товарознавчої експертизи, проведеної апеляційним судом,
протоколами відповідних слідчих дій, іншими доказами.
Ці та інші наведені у вироку суду докази переконливо свідчать
про те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 201 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а доводи у скарзі про однобічність, неповноту
і необ'єктивність дослідження обставин справи є безпідставними.
З матеріалів справи вбачається, що слідчими органами й судом
досліджені всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне
значення для правильного її вирішення. Проявів упередженості щодо
ОСОБА_1, як під час досудового слідства, так і під час судового
розгляду, не виявлено.
Вважати, що судом неправильно застосований кримінальний
закон, чи що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає тяжкості
вчиненого злочину або його особі, немає підстав.
Однак, судові рішення щодо ОСОБА_1 підлягають зміні в
частині встановлення періодичності реєстрації в органах
кримінально-виконавчої системи - не менше одного разу на місяць,
оскільки, поклавши на засудженого обов'язок, передбачений п.4 ч.1
ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, суд не встановлює періодичність та
дні проведення реєстрації. Відповідно до ч.3 ст.13
Кримінально-виконавчого кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14)
, вирішення
цього питання віднесено до компетенції кримінально-виконавчих
інспекцій.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 23
березня 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 10
березня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключивши вказівку щодо
періодичності реєстрації в органах кримінально-виконавчої
системи - не менше одного разу на місяць.
У решті судові рішення залишити без зміни.
С У Д Д I :
Синявський О.Г. Пекний С.Д. Нікітін Ю.I.