Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 25 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Тернопільського міськрайонного Тернопільської області суду від 7 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженку та мешканку с. Данилівці

Зборівського району Тернопільської області,

раніше судиму 21 березня 2006 року за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

На підставі ст. 79 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 7 березня 2007 року приблизно о 3 год., за попередньою змовою з ОСОБА_2 (якого засуджено попереднім вироком), поблизу будинку АДРЕСА_1, застосовуючи до ОСОБА_3 насильство, яке виразилось у спричиненні тілесних ушкоджень руками і ногами в різні частини тіла, відкрито викрала в нього мобільний телефон марки "Нокія 7610" вартістю 976,65 грн. зі стартовим пакетом вартістю 25 грн., спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 1001 грн. 65 коп.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженої у зв'язку з м'якістю призначеного покарання. Вказує, що під час судового розгляду справи порушено право ОСОБА_1на захист.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у касаційному поданні не оспорюється.

Посилання прокурора у поданні на те, що під час судового розгляду справи порушено норми кримінально-процесуального законодавства, зокрема, право на захист ОСОБА_1оскільки судом не було допитано як свідка законного представника неповнолітньої та проведено розгляд справи за відсутності представника служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей, є необґрунтованими.

Як убачається матеріалів справи, суд, вирішуючи питання про порядок дослідження доказів та враховуючи думку державного обвинувача, визнав доцільним обмежитись допитом підсудної та дослідженням письмових доказів, про що не заперечували учасники судового розгляду. Крім того, під час судового розгляду справи відповідно до вимог ст. 45 КПК України захист прав і законних інтересів ОСОБА_1здійснював захисник ОСОБА_4, який і надавав їй необхідну юридичну допомогу, що не суперечить вимогам ст.ст. 441, 442 КПК України.

Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України. Рішення суду про призначення ОСОБА_1 покарання на підставі ст. 79 КК України у вироку належним чином мотивовано.

Доводи касаційного подання про те, що призначене судом покарання не є достатнім для виправлення засудженої, а обставини справи і дані про особу засудженої не давали суду підстав для звільнення ОСОБА_1від відбування покарання з випробуванням, непереконливі.

З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційного подання прокурора відмовити.