Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 23 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_3 і потерпілого ОСОБА_1 на постановлені щодо ОСОБА_4 судові рішення.

За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2008 року

засуджений за ст. 124 КК України на 1 рік і 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України суд вирішив звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 рік і 6 місяців.

Суд вирішив стягнути зі ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_1 11 261 грн. 38 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і 15 тис. грн. - моральної.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 8 квітня 2008 року вирок щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.

ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину за наступних обставин.

В ніч на 30 березня 2007 року, після телефонного дзвінка сина, який повідомив про здійснення незаконного вилову риби п'ятьма невідомими особами із орендованого засудженим ставка в с. Ружичанка Хмельницького району, ОСОБА_4 узяв з дому гладкоствольну мисливську рушницю "Іж-27" з боєприпасами і на власному автомобілі прибув до ставка, де побачив автомобіль "ВАЗ-21011" під керуванням ОСОБА_5 Зробивши попереджувальний постріл вгору, він зупинив указаний автомобіль і став проводити його огляд, в ході якого виявив рибальське знаряддя - гумовий човен, весла, три рибальські сітки. Засуджений витягнув указані речі з автомобіля, при цьому ОСОБА_5 намагався йому перешкодити, у зв'язку з чим між ними виникла сутичка. В цей час ОСОБА_4 побачив, що до них зі сторони ставка наближаються ще чотири невідомі особи. Засуджений наказав їм зупинитись і попередив, що буде стріляти з рушниці. Однак, незважаючи на це, до нього наближались ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 з веслом в руках. Реально сприймаючи загрозу своєму життю і здоров'ю від цих осіб, для їх зупинення ОСОБА_4 зробив два постріли зверху вниз у напрямку вказаних осіб, в результаті чого потерпілому ОСОБА_1 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційних скаргах:

захисник ОСОБА_3 ставить питання про скасування постановлених щодо ОСОБА_4 судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд. При цьому захисник, як видно із змісту його касаційної скарги, посилається на неповноту та однобічність судового слідства і невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки вважає, що дії ОСОБА_4 відповідали п.5 ст. 36 КК України;

потерпілий ОСОБА_1, як видно із змісту його касаційної скарги, вважає, що постановлені відносно ОСОБА_4 судові рішення підлягають скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, на думку потерпілого, суд безпідставно перекваліфікував неправомірні дії ОСОБА_4 з ч.1 ст. 121 КК України на ст. 124 цього Кодексу. Крім того, потерпілий зауважує на порушення його прав через залишення без уваги клопотання представника потерпілого про фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів, а також неналежне забезпечення явки свідків в судове засідання. Також потерпілий не погоджується із рішенням суду в частині часткового задоволення цивільного позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого, представника потерпілого, засудженого та захисника, які підтримали подані касаційні скарги, висновок прокурора про необхідність скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційних скаргах потерпілого та захисника засудженого, колегія суддів знаходить, що ці скарги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Із змісту касаційної скарги потерпілого ОСОБА_1 видно, що не погоджуючись із постановленими стосовно ОСОБА_4 судовими рішеннями, потерпілий наводить певні доводи, зокрема, щодо необґрунтованого залишення судом першої інстанції показань очевидців події свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, яких не було допитано в ході судового слідства; безпідставної критичної оцінки судом показань свідка ОСОБА_5, який має родинні зв'язки з потерпілим, в той час коли на користь засудженого суд приймає показання свідка ОСОБА_9, який є сином засудженого, і не був очевидцем спричинення потерпілому вогнепального поранення; фальсифікації аналізів крові потерпілого на вміст алкоголю тощо.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що аналогічного змісту доводи були наведені в апеляції потерпілого, а також у апеляції прокурора.

Відповідно до положень, передбачених у ст. 377 КПК України, апеляційний суд, розглянувши справу та залишивши апеляцію без задоволення, складає ухвалу, в мотивувальній частині якої указує підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою та докладні мотиви прийнятого рішення.

Зміст долученої до справи ухвали апеляційного суду, згідно якої подані прокурором та потерпілим апеляції були залишені без задоволення, свідчить, що при розгляді цієї справи згадані вище доводи апелянтів були залишені поза увагою суду апеляційної інстанції, без відповідного аналізу і без викладення мотивів безпідставності чи необґрунтованості цих доводів. В той же час, апеляційний суд лише загальними фразами зазначив про те, що висновки суду про необхідність перекваліфікації неправомірних дій ОСОБА_4 вважає правильними.

Також поза увагою апеляційної інстанції залишились деякі доводи апеляції захисника, який ставив питання про те, що засуджений діяв у стані необхідної оборони і просив закрити справу щодо нього на підставі ст. 36 КК України.

Зокрема, як видно із змісту його апеляції, захисник указував на те, що оцінюючи дії засудженого, суд першої інстанції залишив без уваги те, що зазначені у вироку події мали місце у нічний час, що потерпілий та четверо осіб з ним, при тому, що дехто з них перебував у стані алкогольного сп'яніння, діяли протиправно, ставлячи сітки з метою вилову риби на ставку, орендованому ОСОБА_4

За таких обставин, на думку колегії суддів, указана ухвала підлягає скасуванню, а справу слід направити на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно, з використанням при необхідності передбачених законом процесуальних можливостей, розглянути подані на вирок апеляції і прийняти законне та обґрунтоване рішення з викладенням в ухвалі мотивів його прийняття та відповідного аналізу доказів. При цьому апеляційному суду необхідно звернути увагу і на інші доводи, викладені у касаційних скаргах як потерпілого, так і захисника засудженого.

Що стосується посилань потерпілого на те, що під час судових розглядів даної справи процес не фіксувався технічними засобами, то вони є безпідставними, оскільки у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про те, що будь-хто із учасників судового розгляду заявляв клопотання про здійснення повного фіксування судового процесу з допомогою відповідних технічних засобів.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги потерпілого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 8 квітня 2008 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд.