Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 23 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на судові рішення щодо ОСОБА_1

Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 25 квітня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше судимого, останній раз 23 жовтня 1997 року

за ч.2 ст. 194 КК України з застосуванням

ст. 43 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі,

засуджено:

- за ч. 3 ст. 156 КК України на 2 роки обмеження волі;

- ч.3 ст. 152 КК України на 8 років позбавлення волі;

- ч.3 ст. 153 КК України на 9 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2008 року вказаний вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1визнано винним у тому, що він у період з 5 серпня 2001 по лютий 2002 року в Зміївському районі Харківської області вчинив розпутні дії щодо неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також з застосуванням фізичного та психологічного насильства зґвалтував ОСОБА_4, ОСОБА_6 та двічі ОСОБА_7

Крім того, ОСОБА_1 1 серпня 2002 року в квартирі АДРЕСА_1 застосовуючи фізичне насильство, задовольнив статеву пристрасть неприродним способом з малолітньою ОСОБА_9

У касаційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_8 посилається на необґрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_1, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового і судового слідства, істотні порушення кримінально-процесуального закону, зокрема зазначає, що в судовому засіданні не допитано свідків, які б могли підтвердити непричетність ОСОБА_1до злочинів, за які його засуджено. Зважаючи на наведене вказує, що слідство велось з обвинувальним ухилом. Також звертає увагу на те, що судові рішення постановлені з порушеннями норм кримінально-процесуального закону, оскільки не задоволено численні клопотання захисту. Крім того, зазначає, що апеляційний суд при розгляді справи, не дав відповіді на всі наведені в апеляціях та доповненнях до них доводи, безпідставно залишивши їх без задоволення.

З урахуванням наведених у скарзі доводів просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1, а справу направити на нове розслідування.

Захисник засудженого ОСОБА_3 просить судові рішення щодо ОСОБА_1скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Посилається на те, що висновки суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_1не відповідають фактичним обставинам справи, у справі допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону, зокрема, неповноту досудового і судового слідства та фальсифікацію матеріалів справи. На обґрунтування своїх доводів вказує, на те, що у справі відсутні докази, які б підтверджували винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за які його засуджено, а вирок суду ґрунтується на суперечливих та неправдивих показаннях потерпілих. Крім того, зазначає, що в наявних в матеріалах справи заявах потерпілих про вчинені щодо них злочини стоять вхідні номери датовані 2005 роком, тоді як злочини щодо них було вчинено в 2001-2002 роках. На цих заявах немає дати їх написання та підписів педагога, батьків чи законних представників неповнолітніх потерпілих. Судом не з'ясовано де в період часу з 2002 року по 2005 були ці заяви потерпілих і чи вони дійсно написані самими потерпілими.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів підтверджена сукупністю зібраних по справі, вірно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, зокрема, послідовними показаннями потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7та ОСОБА_9 про обставини вчинення ОСОБА_1 злочинів щодо них, показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших.

Ці показання суд обґрунтовано визнав достовірними, оскільки вони стверджуються даними протоколів огляду місця події, добровільної видачі, обшуку, відтворення обстановки й обставин події, іншими доказами.

Зокрема, під час відтворення обстановки та обставин події злочину за участю потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7вони детально розповіли та показали на місці події за яких обставин ОСОБА_1 зґвалтував їх та вчинив розпутні дії щодо ОСОБА_4 Підстав сумніватися у правдивості показань потерпілих у колегії суддів немає.

Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливості дійти обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1у вчиненні розпутних дій щодо потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також зґвалтуванні ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволенні статевої пристрасті неприродним способом з малолітньою ОСОБА_9

За таких обставин викладені у скаргах доводи про незаконність засудження ОСОБА_1колегія суддів вважає необґрунтованими.

Слід визнати необґрунтованими й доводи у скаргах про неповноту досудового та судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження слідчими органами та судом обставин справи.

Те, що в судовому засіданні не було допитано усіх потерпілих та свідків, не вплинуло на повноту судового слідства, оскільки їх показання були дослідженні у встановленому законом порядку.

Твердження у скарзі захисника ОСОБА_3 про те, що суд не дав належної оцінки заявам потерпілих, не дослідив коли і ким вони написані, є безпідставними.

Ці доводи були детально розглянуті судами першої і апеляційної інстанцій і спростовані наведеними у вироку доказами.

На підставі цих доказів суд правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1за ч.3 ст. 156, ч.3 ст. 152, ч.3 ст. 153 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного, призначив ОСОБА_1 покарання необхідне для його виправлення та попередження нових злочинів.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Всі наведені засудженим та його захисниками в апеляціях доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційних скарг захисників, належним чином перевірялись. Апеляційний суд визнав правильними оцінку судом першої інстанції доказів у справі та встановлені ним фактичні обставини за кожним обвинуваченням.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Перевіркою матеріалів справи істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень щодо ОСОБА_1, не виявлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційних скарг захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3