Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше

неодноразово судимий, останній раз 30 березня

2004 року за ч.2 ст. 309 КК України на 3 роки

6 місяців позбавлення волі,

засуджений за ч.2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.2,3 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Донецькій області 175 грн. 20 коп.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він на початку березня 2008 року на вул.Таганрозькій в м.Маріуполі умисно, повторно, незаконно придбав у невстановленої слідством особи 5 стаканів макової соломи, яку перевіз за місцем свого проживання в будинок АДРЕСА_1, з якої виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований та незаконно зберігав його без мети збуту. 18 березня 2008 року у ОСОБА_1 працівниками міліції було виявлено і вилучено 10 мл. опію ацетильованого вагою в перерахунку на суху речовину 0,25 гр.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи висновків суду щодо доведеності винності та кваліфікації дій ОСОБА_1, просить вирок щодо нього скасувати через м'якість призначеного засудженому покарання, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що безпідставно, не мотивувавши своє рішення, звільнив ОСОБА_1, який був неодноразово судимий, від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що подання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведенність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 309 КК України грунтуються на зібраних у справі доказах, які належно дослідженні та правильно оцінені судом, що не оспорюється прокурором у касаційному поданні.

Суд належно мотивував також висновок про призначення покарання ОСОБА_1 Згідно вимог ст. 65 КК України суд урахував всі обставини справи і звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання із застосуванням до нього положень ст. 75 КК України, навів у вироку відповідні мотиви.

Зокрема, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, дані про його особу, характеристики. Як пом'якшуючі покарання обставини, суд визнав щире каяття ОСОБА_1 у вчиненому та його тяжкий стан здоров'я. Крім того, приймаючи таке рішення, суд урахував думку прокурора, який в судовому засіданні просив призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 309 КК України з застосуванням ст. 75 КК України (а.с. 73).

Апеляція на вирок щодо ОСОБА_1 прокурором не подавалася.

Отже, при застосуванні до засудженого ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України, суд не порушив загальних засад призначення покарання, передбачених Кримінальним кодексом України (2341-14) .

Доводи, наведенні у касаційному поданні прокурора про неправильне застосування судом кримінального закону, що потягло невиправдану м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання, є необґрунтованими.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції, не виявлено.

Колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Донецької області.