Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 18 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2008 року щодо нього.

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 серпня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Донецька, мешканця м. Миколаєва, раніше судимого 16 жовтня 2000 року за п. п. "а", "е", "г", "і" ст. 93, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 145 КК України на десять років позбавлення волі, звільненого 26 вересня 2007 року умовно-достроково на два роки п'ять місяців 6 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 16 жовтня 2000 року та призначено остаточне покарання - вісім років позбавлення волі.

Вироком апеляційного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2008 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині призначення йому покарання скасовано. Призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 187 КК України - сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 16 жовтня 2000 року та призначено остаточне покарання - вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У решті вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, 3 травня 2008 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в м. Миколаєві, з метою заволодіння майном ОСОБА_2, прослідував за нею до під'їзду будинку АДРЕСА_1, після чого, заштовхавши її до цього під'їзду, схопив потерпілу за шию, почав душити та завдав їй два удари рукою по голові, після чого, почав виривати з її рук сумку, в якій знаходилися гаманець, гроші у сумі 80 гривень та 110 доларів США, що становить 555,50 гривень відповідно курсу НБУ, мобільний телефон марки "Samsung D-830", вартістю 700 гривень, а також інше майно, а всього на суму 3 610,50 гривень.

Після того, як ОСОБА_2 вкусила ОСОБА_1 за руку та почала кликати на допомогу людей, ОСОБА_1 зник з місця події.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи потерпілій заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я у виді забиття головного мозку 1 ступеня, м'яких тканин голови у правій тім'яній та потиличній областях, крововиливів в слизову оболонку нижньої губи зліва.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про застосування до нього незаконних методів досудового слідства, у зв'язку з чим він був змушений зізнатись у тому, чого не вчиняв.

Крім того, засуджений вважає, що суд безпідставно поклав на нього обов'язок відшкодувати ОСОБА_2шкоду та твердить, що його діями потерпілій не було заподіяно тілесних ушкоджень.

ОСОБА_1 вказує також, що він був позбавлений можливості дати пояснення при розгляді його справи в суді апеляційної інстанції.

Просить вирок апеляційного суду щодо нього скасувати, а справу - направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; думку прокурора, який просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення щодо засудженого - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обґрунтованим.

Так, ОСОБА_1 як під час досудового слідства так і в судовому засіданні частково визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та показав, що наздогнав потерпілу, маючи намір заволодіти її грошима, закрив їй рукою рот та вимагав гроші, але потерпіла вкусила його і почала кликати на допомогу, тоді він вдарив її в обличчя 2-3 рази та утік.

За показаннями потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_1 лівою рукою здавлював її шию, потім вдарив її декілька разів кулаком в голову, після того, як вона вкусила нападника та почала кричати, він утік.

Свідок ОСОБА_3 зазначав, що бачив, як незнайомий чоловік тримав ОСОБА_2 однією рукою за шию, а іншою намагався закрити їй рот, вона відбивалася і той чоловік утік, потерпіла скаржилася на біль в області шиї та голови (а.с. 40).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 2 червня 2008 року № 1453-1168-08 потерпілій ОСОБА_2заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я (а.с. 48-49).

Враховуючи характер дій засудженого, зокрема, здавлювання шиї потерпілої, а також, як наслідок його злочинних дій, отримання потерпілою середньої тяжкості тілесних ушкоджень, виходячи з сукупності доказів, які отримали відповідну правову оцінку у вироку, суд обґрунтовано кваліфікував дії винного за ч. 2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

Перевіркою матеріалів справи не встановлено застосування до засудженого недозволених методів досудового слідства, про що йдеться у касаційній скарзі.

Висновок експерта від 2 червня 2008 року про те, що потерпілій заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я, обґрунтований з наукової точки зору, експертиза проведена компетентною особою, а тому доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що ним не було заподіяно потерпілій тілесних ушкоджень, колегія суддів вважає безпідставними.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що вироком суду його зобов'язано відшкодувати потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 3 610,50 гривень, є безпідставними, оскільки, як убачається з вироку апеляційного суду, такий обов'язок на засудженого покладений не був.

Колегія суддів вважає необґрунтованими й доводи засудженого про те, що при розгляді справи в апеляційному суді йому не було надано можливості дати пояснення, оскільки, як убачається з протоколу судового засідання апеляційного суду, ОСОБА_1 дав пояснення, виступив у судових дебатах та з останнім словом (а.с. 148-150).

Призначене апеляційним судом ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок при перевірці судового рішення щодо ОСОБА_1 у касаційному порядку не виявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2008 року щодо нього - без зміни.