Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 18 грудня 2008 року матеріали провадження за касаційним поданням прокурора на постанову Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 1 лютого 2008 року,

Постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури від 22 жовтня 2007 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Як зазначено в постанові про порушення кримінальної справи, генеральний директор СП з іспанським інвестором "Інтерсплав" і засновник ТОВ "Укріс"ОСОБА_2 привласнив та розтратив чуже майно, а також заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам та охоронюваним законом правам та інтересам юридичних осіб. Він виніс рішення, на підставі якого засноване ним ТОВ "Укріс" у період з 1992 р. по 2005 р. незаконно отримало дивіденди на суму 4,5 млн. доларів США.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2007 року за скаргою ОСОБА_2. скасовано зазначену постанову слідчого від 22 жовтня 2007 року та відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2. за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 1 лютого 2008 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати постанову та ухвалу, а скаргу ОСОБА_2. на постанову слідчого від 22 жовтня 2007 року залишити без задоволення. Твердить, що судові інстанції допустилися однобічності й неповноти при розгляді матеріалів справи, порушили вимоги ст. 236-8 КПК України і заздалегідь вирішили питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, виступ захисника ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення касаційного подання і просив залишити судові рішення без зміни, думку прокурора, який частково підтримав касаційне подання і просив скасувати постанову та ухвалу і направити матеріали провадження на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення.

Рішення судових інстанцій, якими скасовано постанову слідчого про порушення кримінальної справи від 22 жовтня 2007 року та відмовлено в порушенні кримінальної справи є законними і обґрунтованими.

Згідно з вимогами ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи.

За змістом ст. 94 КПК України, кримінальну справу може бути порушено тільки в тому разі, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, та які відповідно до вимог ст. 130 КПК України належить зазначати в мотивованій постанові про порушення кримінальної справи.

У даному разі судові інстанції виходили із того, що, оскільки постанова слідчого не містить вказівки, в чому саме полягає незаконність дій ОСОБА_2., який як генеральний директор СП "Інтерсплав" самостійних рішень з використанням свого службового становища не приймав (всі рішення приймалися Правлінням СП "Інтерсплав" на чолі з представником іноземного інвестора за спільною згодою всіх учасників), даних, якими б підтверджувався факт незаконного привласнення чи розтрати, матеріали перевірки взагалі не містять, крім того, як убачається з судових рішень, у тому числі з постанови Вищого господарського суду України від 22 листопада 2007 року, в даному разі мали місце господарсько-правові відносини між суб'єктами підприємницької діяльності - співзасновниками СП "Інтерсплав", які на даний час ще не вирішено.

Ураховуючи наведене, судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що органи досудового слідства не мали достатніх приводів і підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2., а тому їхні рішення про скасування постанови слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури від 22 жовтня 2007 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2. за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України та про відмову в порушенні кримінальної справи є законними і сумніву в колегії суддів не викликають.

Будь-яких даних про порушення судовими інстанціями норм КПК України (1001-05) під час розгляду скарги ОСОБА_2. на постанову про порушення кримінальної справи щодо нього, на які вказується у касаційному поданні, не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 1 лютого 2008 року - без зміни.