Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 18 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Яремченського міського суду Івано-Франківської області від 29 січня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 1 квітня 2008 року щодо нього.

Цим вироком ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Слов'янська Донецької області, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, і призначено йому за цим законом покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області судові витрати у сумі 506 грн. 74 коп. на проведення експертизи.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 1 квітня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за носіння на території Яремченської міської ради без передбаченого законом дозволу холодної зброї - ножа, який 10 червня 2007 року було виявлено і вилучено у нього працівниками транспортної міліції під час його слідування в приміському поїзді.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Мотивує тим, що вилучений у нього ніж не є холодною зброєю, оскільки його було придбано у закладі торгівлі загальнодоступної мережі і за своїми характеристиками його не може бути віднесено до холодної зброї. Стверджує про порушення судом вимог кримінально-процесуального закону щодо порядку проведення експертиз та ставить під сумнів їх висновки. Вважає безпідставним рішення суду про покладення на нього судових витрат.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.

Так, у касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 не заперечує факту носіння ножа за викладених у вироку обставин.

Не заперечував він цього і під час розгляду справи в суді.

Згідно з даними висновку повторної судово-криміналістичної експертизи вилучений у ОСОБА_1 ніж є холодною зброєю колючо-ріжучої дії. Максимальна товщина клинка на різних ділянках складає від 2,67 мм до 2,71 мм. За достатністю вражаючих властивостей та твердістю матеріалу, з якого його виготовлено, ніж має технічну забезпеченість для ураження цілі.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, зазначені висновки судово-криміналістичної експертизи нічим не спростовуються.

Суд обґрунтовано критично поставився до показань ОСОБА_1, який спочатку зазначав, що ножа йому подарував знайомий, хоча не зміг пригадати, який саме, а потім стверджував, що ніж придбаний в одному з магазинів м. Києва, де йому повідомили, що товари, які вони реалізують, не можуть відноситись до холодної зброї, при цьому будь-якого документу про купівлю ножа суду першої інстанції не надав.

Стосовно доводів у касаційній скарзі ОСОБА_1 про те, що під час обміру ним в судовому засіданні суду першої інстанції клинка вилученого у нього ножа ним було встановлено його максимальну товщину на рівні 2,5 мм, то, як видно з протоколу судового засідання, обміри ним проводились мікрометром, який не пройшов у встановленому порядку державну метрологічну повірку.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 263 КК України як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу кваліфіковано правильно.

Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок щодо нього, перевірив наведені у ній доводи, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги засудженого, і залишив її без задоволення, зазначивши відповідні мотиви свого рішення в ухвалі. Колегія суддів вважає таке рішення апеляційного суду правильним.

Також колегія суддів погоджується із тим, що апеляційний суд не взяв до уваги представлений ОСОБА_1 висновок спеціаліста-трасолога про те, що наданий ним на дослідження ніж не є холодною зброєю, оскільки, як зазначив сам засуджений в апеляційному суді і зазначає в касаційній скарзі, на дослідження ним було надано ідентичний, на його думку, ніж.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

Згідно зі ст. ст. 91- 93 КПК України рішення суду про покладення на засудженого ОСОБА_1 судових витрат на проведення експертизи є обґрунтованим.

Отже, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.