Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 18 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Амвросіївського районного суду Донецької області від 24 березня 2008 року щодо ОСОБА_1

Вироком місцевого суду

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженку та жительку м. Красноармійська

Донецької області, таку, що не має судимості,

засуджено за ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на п'ять років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи та періодично з`являтися для реєстрації.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.

Як визнав суд, 14 серпня 2006 року, приблизно о 10 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у будинку АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних стосунків з метою умисного вбивства, завдала два удари ножем у живіт та у голову ОСОБА_2 Свої злочинні дії не довела до кінця, оскільки потерпілому вдалося самостійно звернутися за медичною допомогою.

Внаслідок злочинних дій засудженої, ОСОБА_2 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя потерпілого в момент їх заподіяння.

В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи, просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через неправильне застосування кримінального закону та м`якістю призначеного винній покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів не знаходить підстав для призначення справи до розгляду у касаційному порядку, із дотриманням вимог ст. 384 КПК України.

Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у замаху на умисне вбивство ОСОБА_2 ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах, є переконливим і у поданні не оспорюється.

Суд, у вироку послався на показання ОСОБА_1, яка визнала факт заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому та повідомила за яких обставин це сталося.

Суд послався й на показання потерпілого і визнав, що саме він своїми діями спровокував конфлікт, під час якого засуджена завдала йому удар ножем у живіт.

На обґрунтування свого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 суд навів у вироку й інші докази, яким була дана належна оцінка.

Своє рішення щодо винності ОСОБА_1 суд належним чином умотивував і воно є правильним.

Що стосується призначеного покарання і невідповідності його тяжкості вчиненого злочину, як про це зазначено у касаційному поданні та додатку до нього, то колегія суддів вважає, що суд урахував усі обставини справи та дані про особу винної, у тому числі й стан її здоров`я, а також думку прокурора, який вважав, що до винної можливо застосувати ст.ст. 75, 76 КК України.

Суд дотримався вимог ст. 65 КК України і належним чином умотивував своє рішення, навівши низку обставин, що дали можливість звільнити винну від відбування реального покарання. Колегія суддів знаходить наведені судом доводи переконливими.

Стосовно доводів прокурора про те, що суд не визначив у вироку чи був замах на вбивство закінченим чи незакінченим, то колегія суддів вважає, що суд, відповідно до пред'явленого обвинувачення зробив обґрунтований висновок, що ОСОБА_1 вчинила всі дії безпосередньо спрямовані на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому, але не довела свій намір до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Крім того, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не мала наміру продовжувати свої злочинні дії.

З огляду на наведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційного подання і призначення справи до розгляду за касаційною процедурою із дотриманням вимог ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Донецької області відмовити.