Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 16 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1.,

зазначеним вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше судимого, останній раз

14.06.1999 року за ч. 2 ст. 229-6,

ч. 3 ст. 81, ч.ч. 2, 3 ст. 140 КК України (ред. 1960 року) на 6 років позбавлення

волі, звільненого 17.02.2005 року у зв'язку з відбуттям строку покрання,

за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

В апеляційному порядку даний вирок не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 02 серпня 2007 року, приблизно о 23 годині, умисно, повторно, шляхом пошкодження вікна проник до квартири АДРЕСА_1 звідки таємно викрав майно ОСОБА_2. на суму 1080 грн., спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій ОСОБА_1., вказує на невідповідність призначеного покарання особі засудженого внаслідок м'якості. Зазначає, що суд залишив поза увагою те, що вчинений злочин відноситься до категорії тяжких, засуджений раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та ніде не працює. У зв'язку із цим прокурор вважає, що судом безпідставно було застосовано до ОСОБА_1. положення ст. 75 КК України, а тому просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, висновки суду про винність засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину ґрунтуються на всебічно досліджених та вірно оцінених судом доказах і в касаційному порядку не оскаржуються.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Як убачається з наявних у справі матеріалів, суд, призначаючи покарання ОСОБА_1., послався на такі пом'якшуючі відповідальність обставини, як позитивна характеристика та щире каяття.

Проте, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням, суд недостатньо врахував ступінь тяжкості, характер суспільної небезпечності та обставини вчиненого злочину. Зокрема, що даний злочин відноситься до категорії тяжких, є умисним, а також те, що засуджений має непогашені судимості за вчинення корисливих злочинів та ніде не працює.

Таким чином, висновок суду про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства є недостатньо мотивованим.

За таких обставин, звільнення ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України є необґрунтованим та суперечить загальним принципам призначення покарання та роз'ясненням, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) .

Виходячи з викладеного, вирок щодо ОСОБА_1. підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, а кримінальна справа щодо нього підлягає направленню на новий судовий розгляд.

Якщо суд під час нового розгляду дійде висновку про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який його засуджено, то призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити.

Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.