Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Старобешівського районного суду Донецької області від 29 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1,

Зазначеним вироком ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого,

засуджено за ч.2 ст. 309 КК Україниіз застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді 4 місяців арешту.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати та вирішено долю речових доказів.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Устінов засуджений за те, що на початку жовтня 2007 року умисно повторно для власного вживання на городі свого домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, відокремлюючи листя від стебел дикорослої коноплі, які приніс у господарську будівлю, де висушив, подрібнив та переніс в будинок, де почав незаконно зберігати без мети збуту 268 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу висушеного.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1 з направленням справи на новий судовий розгляд. Посилається на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає необґрунтованим застосування ст. 69 КК України. Крім того, зазначає, що дії засудженого неправильно кваліфіковані як виготовлення наркотичного засобу, оскільки він вчинив виробництво.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи органом досудового слідства ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, а саме за незаконне придбання, виготовлення і зберігання наркотичних засобів без мети збуту повторно.

Це ж обвинувачення було підтримано прокурором у судовому засіданні. Відповідно до вимог ст. 275 КПК України, суд розглянув справу в межах пред'явленого обвинувачення, чим дотримався вимог закону.

Тому викладені у поданні доводи про неправильність в цій частині судового рішення є необгрунтованими.

Доводи касаційного подання про безпідставне застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1, непереконливі. Так, суд в повній мірі врахував обставини, що пом'якшують покарання, зокрема те, що засуджений задовільно характеризується, має сім'ю, постійне місце проживання, вину свою визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв у розкритті злочину. За таких обставин, суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість застосування ст. 69 КК України і призначив ОСОБА_1 менш суворе покарання, ніж передбачене санкцією ч.2 ст. 309 КК України. Треба зазначити, що прокурор, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції вважав, що покарання засудженому необхідно призначити із застосуванням ст. 69 КК України. Отже, при обранні ОСОБА_1 покарання суд не порушив вимог ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б потягли безумовне скасування вироку щодо Устінова не виявлено.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Донецької області.