Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 11 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 5 червня 2007 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше неодноразово судимого,

за ч.3 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі;

за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1. призначено 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно ОСОБА_1. призначено 5 років 7 місяців 17 днів позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2., щодо якого судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 27 листопада 2007 року вирок залишений без зміни.

ОСОБА_1засуджений за те, що він за попередньою змовою з ОСОБА_2, 21 квітня 2006 року близько 20 год. проник у квартиру АДРЕСА_1, де відкрито заволодів майном ОСОБА_3 на загальну суму 900 грн.

29 квітня 2006 року близько 15 год. ОСОБА_1за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проникли у квартиру АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 вчинили крадіжку майна ОСОБА_4 на загальну суму 4382 грн.

Крім того, 11 травня 2006 року близько 12 год. під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 у с.Рудка Володимирецького р-ну Рівненської області працівниками міліції було виявлено та вилучено обріз мисливської рушниці, який останній зберігав без передбаченого законом дозволу.

За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_1порушує питання про зміну судових рішень щодо нього і посилається на неправильне застосування кримінального закону, порушення вимог кримінально-процесуального закону. Вказує на необгрунтованість його засудження за ч.3 ст. 186 та ч.1 ст. 263 КК України, істотні порушення кримінально-процесуального закону, однобічність і неповноту досудового і судового слідства, фальсифікацію доказів по справі.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні слід відмовити з таких підстав.

Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 186 та ч.1 ст. 263 КК України, ґрунтується на зібраних по справі доказах, яким суд дав належну оцінку. Цей висновок, зокрема, підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3 про обставини, за яких ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановлена особа вибили вхідні двері його квартири, побили його та забрали майно, показаннями свідка ОСОБА_5., який добровільно видав працівникам міліції майно, викрадене у ОСОБА_3 Винність засудженого у незаконному поводженні зі зброєю підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9., з яких видно, що під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 працівниками міліції було виявлено та вилучено обріз мисливської рушниці, даними висновку судово-дактилоскопічної експертизи про те, що на вказаній зброї виявлено відбитки пальців рук засудженого, даними висновку судово-криміналістичної експертизи про належність зазначеного обрізу мисливської рушниці до вогнепальної зброї.

Таким чином, суд повно і всебічно дослідив зібрані по справі докази і дав їм належну оцінку. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 186 та ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 185 КК України.

Посилання у касаційній скарзі на неправильність та неповноту протоколу судового засідання є непереконливими, оскільки з постанови суду від 16 серпня 2007 року видно, що зауваження на протокол судового засідання, подані ОСОБА_1, були відхиленні (т.2 а.с.144).

З протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_1в судовому засіданні не бажав, щоб судовий процес фіксувався технічними засобами, тому посилання на порушення вимог закону в цій частині є необґрунтованими (т.2 а.с.73 звор.).

Доводи щодо порушення судом права ОСОБА_1 на захист не знайшли свого підтвердження, оскільки з матеріалів кримінальної справи убачається, що в судовому засіданні він відмовився від захисника, зазначивши, що відмова не пов'язана з його матеріальним становищем (т.2 а.с.73 звор.). Клопотання про його виклик для участі у судовому засіданні під час розгляду справи в апеляційному порядку він не заявляв, а відповідно до вимог ст. 358 КПК України його особиста участь у розгляді справи в апеляційному суді у даному випадку не була обов'язковою.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б були безумовною підставою для скасування судового рішення у даній справі не встановлено.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1