Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 грудня 2008 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього на судові рішення у даній справі.

Вироком Білопільського районного суду Сумської області від 2 червня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого 24 червня 2004 року за

ч.3 ст. 185 КК України до 800 грн. штрафу,

засуджено:

- за ст. 353 КК України до 6 місяців арешту;

- за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 до призначеного покарання приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 24 червня 2004 року та остаточно визначено за сукупністю вироків 4 роки позбавлення волі і 800 грн. штрафу.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 4 625 грн. 97 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 1 000 грн.-моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 27 грудня 2007 року, близько 11 години, взявши у знайомої посвідчення учасника ліквідації наслідків ЧАЕС та видаючи себе за співробітника міліції, на прохання ОСОБА_3 щодо прийняття заходів до її сина з приводу його неправомірної поведінки, прийшов до будинку АДРЕСА_1, де вчинив побиття ОСОБА_2, вимагаючи просити вибачення у своєї матері. Після чого, ОСОБА_1, в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відкрито викрав мобільний телефон ОСОБА_2 з двома зарядними пристроями та гроші у сумі 870 доларів США, що по курсу НБУ становило 4 625 грн. 97 коп. З метою утримання викраденого та безперешкодного виходу з будинку ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 ще декілька ударів в обличчя та по тулубу, спричинивши потерпілому під час побиття легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 14 серпня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що суд неправильно оцінив зібрані у справі докази. Стверджує, що під час побиття ОСОБА_2, не викрадав його грошей у сумі 870 доларів США. Просить його дії перекваліфікувати з ч.2 на ч.1 ст. 186 КК України та пом`якшити призначене покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні такої слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів та кваліфікацію його дій за ст. 353, ч.2 ст. 186 КК України, місцевий суд зробив на підставі зібраних у справі та детально наведених у вироку доказах, в їх сукупності та взаємозв`язку. Зокрема, вони підтверджуються показаннями самого засудженого в стадії досудового слідства про те, що під час побиття ОСОБА_2 у нього виник умисел на заволодіння мобільним телефоном, після чого з метою подолання опору останнього завдав йому ще декілька ударів по обличчю та в присутності ОСОБА_4 і ОСОБА_3 заволодів мобільним телефоном з двома зарядними пристроями і грішми; показаннями потерпілого ОСОБА_2; показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та інших; даними протоколів слідчих дій, висновком судово-медичної експертизи та речовими доказами.

Суди першої та апеляційної інстанції ретельно перевіряли доводи засудженого ОСОБА_1, аналогічні тим, що викладені у його касаційній скарзі про те, що не викрадав у ОСОБА_2 грошей у сумі 870 доларів США. Викладені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, такими, що не відповідають матеріалам справи, колегія суддів знаходить обгрунтованими. Фактичні обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 намагається у такий спосіб уникнути відповідальності за скоєне.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінені доказів, які б ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 судом касаційної інстанції не встановлено. Висновки суду грунтуються на достатніх та допустимих доказах.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України. Місцевий суд врахував характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного та інші обставини справи. Отже, підстав для пом`якшення призначеного ОСОБА_1 покарання, про що йдеться у його касаційній скарзі, не має.

Таким чином, перевіряючи справу в межах касаційної скарги, і не знаходячи, передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення її до розгляду касаційним судом, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 2 червня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 серпня 2008 року відмовити.