Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 4 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Полтавської області на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 2 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, громадянина України, раніше неодноразово судимого, востаннє 15 травня 2007 року за ч. 1 ст. 309 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки,

за ч. 2 ст. 289 КК України на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна. Н підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України попередній вирок місцевого суду від 15 травня 2007 року щодо ОСОБА_2 постановлено виконувати самостійно;

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, раніше судимого, востаннє 7 червня 2002 року за ч. 3 ст. 185, 71 КК України на чотири роки три місяці позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 289 КК України на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, громадянина Російської Федерації, раніше судимого 29 травня 2007 року за ч. 1 ст. 249 КК України до одного року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік,

за ч. 2 ст. 289 КК України на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України попередній вирок місцевого суду від 29 травня 2007 року щодо ОСОБА_3 постановлено виконувати самостійно.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у тому, що вони, за обставин, викладених у вироку, 1 листопада 2006 року, приблизно о 2-й годині, повторно, за попередньою змовою між собою, незаконно заволоділи мотоциклом ЯВА-634, р. н. 17-79 ПОС, що належить потерпілому ОСОБА_4

У касаційному поданні прокурор посилається на неправильне застосування судом ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 У поданні, крім того йдеться про те, що суд безпідставно зазначив у вироку про вчинення ОСОБА_3 злочину повторно. Зазначає прокурор і про надмірну м'якість призначеного усім засудженим покарання. Просить вирок скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Проте суд, призначаючи покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не дотримався вказаних положень закону та не призначив їм покарання за сукупністю злочинів, а лише обмежився посиланням на те, що попередні вироки щодо них підлягають самостійному виконанню.

Не врахував суд і роз'яснень, що містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року № 7 (v0007700-03) , відповідно до яких самостійно виконуються вироки щодо особи, яку було звільнено від відбування покарання і яка вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально.

Крім того, кваліфікуючи дії ОСОБА_3 за ознакою повторності місцевий суд, на порушення вимог ст. 275 КПК України, вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, оскільки така кваліфікуюча цьому засудженому не інкримінувалась.

За таких обставин, вирок місцевого суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки та постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 2 квітня 2008 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.