Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 4 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Єнакіївського міського суду Донецької області від 2 квітня 2008 року ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

відповідно до ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

засуджено за ч.2 ст. 355 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки з покладенням певних обов'язків.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 20 червня 2008 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджений за те, що 16 липня 2007 року близько 20-00 год., перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, під час телефонної розмови з ОСОБА_2 вчинив примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок чого потерпілий, побоюючись виконання погроз, 18 червня 2007 року біля зазначеного вище будинку передав ОСОБА_1 гроші в сумі 200 грн. у якості оплати процентів за січень 2007 року за договором позики.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення щодо нього та закрити провадження по справі. Посилається на неправильне застосування кримінального закону і зазначає, що у його діях відсутній склад злочину. Крім того, зазначає, що суд, на його думку, при призначенні покарання не врахував тяжкість злочину та його особу.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину ґрунтується на зібраних по справі та досліджених судом доказах. Зокрема, його винність підтверджується показаннями потерпілого Толмачова про обставини, за яких ОСОБА_1 вимагав у нього повернення боргу та відсотків, при цьому погрожував йому "зробити ще одну дірку в голові", з показань свідків ОСОБА_3та ОСОБА_4 видно, що їм від потерпілого було відомо про його борг перед ОСОБА_1 та про погрози з боку останнього.

Крім того, винність засудженого підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5,ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8, даними протоколів огляду предметів - банкнот, які Толмачов приготував для передачі ОСОБА_1, а також тих, що були вилучені у останнього, сукупністю інших зібраних по справі доказів.

Таким чином, суд повно і всебічно дослідив докази по справі, дав їм належну оцінку і правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 355 КК України.

Обираючи покарання засудженому суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, урахував конкретні обставини справи, взяв до уваги характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого. Підстав для його пом'якшення не встановлено.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.