Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді апеляційної інстанції на ухвалу апеляційного суду Луганської області від 5 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1

Вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області від 3 квітня 2008 року ОСОБА_1,

1968 року народження, раніше судимого,

засуджено за ч.5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією частини всього його майна.

По справі вирішено цивільні позови та долю речових доказів.

Цим же вироком засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, щодо яких вирок в касаційному порядку не оскаржується.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 5 серпня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено: ухвалено вважати його засудженим за ч.5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки 5 місяців позбавлення волі і на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненим від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 3 роки з покладенням певних обов'язків. В решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджений за те, що в період з 19 липня 2007 року по 22 липня 2007 року на території м. Луганська та Луганської області у складі організованої групи, в яку, крім нього, увійшли ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а очолив ОСОБА_2, розподіливши між собою ролі, вчинили шість епізодів крадіжок чужого майна, в тому числі повторно, внаслідок чого заподіяли матеріальну шкоду ПП ОСОБА_5 на суму 1718,30 грн., ПП ОСОБА_6 на суму 781,30, ПП ОСОБА_7 на суму 1150 грн., ПП ОСОБА_8на суму 795 грн., ПП ОСОБА_9 2681 грн., ПП ОСОБА_10 на суму 4700 грн.

У касаційному поданні прокурора порушується питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Прокурор посилається на необґрунтоване звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки вважає, що таке рішення апеляційного суду потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок надмірної м'якості.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у його задоволенні слід відмовити з таких підстав.

Обираючи покарання ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України урахував усі обставини справи, взяв до уваги характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який позитивно характеризується, щиро розкаявся у вчиненому, має на утриманні мати - інваліда 1 групи, сам страждає на інфільтративний туберкульоз, та призначив покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Крім наведених обставин, апеляційний суд послався також на те, що потерпілі наполягали на обранні засудженому покарання без позбавлення волі, тому рішення суду апеляційної інстанції про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства є обґрунтованим.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційного подання прокурора відмовити.