Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 02 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Київської області на вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 02 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м.Харкова, житель смт.Рокитне Київської області, судимий 14.06.2007 р. за ч.2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі зі звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначеного покарання з невідбутим покаранням за попереднім вироком ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець та житель смт.Рокитне Київської області, судимий 26.01.2004 року за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений 31.01.2007 року умовно-достроково на 8 місяців 4 дні,

засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначеного покарання з невідбутим покаранням за попереднім вироком ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними у вчиненні таких злочинів.

24 травня 2007 року, близько 22-ї год., ОСОБА_2 проник до будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, звідки викрав майно потерпілого на загальну суму 710 грн.

29 травня 2007 року, близько 16-ї год., ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшли до будинку ОСОБА_4 на АДРЕСА_2 з метою напитися води. Під час перебування у будинку ОСОБА_4 у них виник умисел на вчинення крадіжки її майна. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в присутності неповнолітньої ОСОБА_5, яку ОСОБА_1 не бачив, викрали майно потерпілої на суму 680 грн.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеності винності та кваліфікацію дій засуджених, посилається на порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону. З цих підстав просить вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю визнали свою вину і детально розповіли про обставини вчинення злочину.

Учасники судового розгляду, у тому числі засуджені, не оспорювали доказів стосовно фактичних обставин справи. Суд розяснив їм суть положень ст. 299 КПК України та за відсутності заперечень учасників процесу розглянув справу за цією процедурою.

Тому посилання у касаційному поданні прокурора на неповноту судового слідства є безпідставними.

Водночас, як правильно зазначено у касаційному поданні прокурора, при призначенні покарання суд у вироку не зазначив дані про непогашені судимості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та призначив остаточне покарання ОСОБА_1 за правилами ст. 71 КК України, чим допустив помилку і застосував кримінальний закон, який не підлягав застосуванню.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинив злочин 29 травня 2007 року, тобто до постановлення щодо нього вироку Рокитнянського районного суду від 14 червня 2007 року.

Відповідно до положень ч.4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, то покарання йому призначається за правилами, передбаченими ч.ч.1-3 ст. 70 КК України, тобто за сукупністю злочинів. Тому, при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання, суд не повинен був керуватися положеннями ст. 71 КК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання із застосуванням ст. 71 КК України змінити і остаточне покарання призначити йому відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 02 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України змінити - виключити застосування ст. 71 КК України.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України вважати його засудженим за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Вироки Рокитнянського районного суду Київської області від 2 листопада 2007 року та від 14 червня 2007 року виконувати самостійно.

У решті вирок залишити без зміни.