У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
        Колегія суддів Судової палати у кримінальних справ
                Верховного Суду України у складі:
 
     Головуючого - судді
     Синявського  О.Г.,
     суддів
     Косарєва  В.I.  і  Пекного  С.Д.,
     за участю прокурора
     Глибченко  Т.Г.,
     засудженого
 
     ОСОБА_1,
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві   20  лютого  2007
року кримінальну справу за касаційною  скаргою  адвоката  ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Львівської  області
від 25 жовтня 2006 року, яким
 
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1,
     українця, громадянина України,
     судимого:
     - 19 грудня 2001 року за ст. 185 ч. 3, 186 ч.  3  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        
     на 4 роки позбавлення волі із звільненням
     від покарання з іспитовим строком 2 роки;
     - 15 серпня 2002  року  за  ст.  185  ч.  3,  71  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        
     на 5 років позбавлення волі,
     звільненого 8 грудня 2004 року умовно-достроково
     на 2 роки 3 місяці 10 днів, засуджено:
     - за ст. 115  ч.  2  п.  6,  13  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          до
довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
     - за ст.  187  ч.  4  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  10  років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
     - за  ст.  187  ч.  3  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  7  років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
     - за  ст.  194  ч.  2  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  5  років
позбавлення волі,  а  на  підставі  статей  70  і  71  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         остаточно за сукупністю злочинів і вироків  призначено
покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією  всього
належного йому майна.
     Постановлено стягнути з ОСОБА_1 2751  грн.  32  коп.  судових
витрат.
     Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено  за
умисне вбивство із  користі  особою,  яка  раніше  вчинила  умисне
вбивство під час розбійного нападу та в умисному  знищенні  чужого
майна шляхом підпалу за таких обставин.
     11 грудня 2005 року, біля 00 годин, ОСОБА_1, маючи  при  собі
ніж, з метою  заволодіння  особистим  майном  потерпілої  ОСОБА_3,
проник у її будинок, що розташований по АДРЕСА_1, де вчинив  напад
на  потерпілу,  поєднаний  із  заподіянням  їй   тяжких   тілесних
ушкоджень.
     Вчиняючи розбій, там же і в той же час, ОСОБА_1, маючи умисел
на вбивство ОСОБА_3, з  метою  заволодіння  її  особистим  майном,
ножем, який мав  при  собі,  наніс  потерпілій  чисельні  удари  у
ділянку  грудної  клітки  та  шию,  внаслідок  чого  від   гострої
крововтрати потерпіла померла на місці.
     Після цього ОСОБА_1 заволодів коштами ОСОБА_3  в  сумі   7400
грн. та мисливською рушницею "IЖ" 1950 року, яка грошової вартості
не має.
     Продовжуючи свою  злочинну  діяльність,  з  метою  приховання
слідів вчиненого вбивства, ОСОБА_1 підпалив шматок  тканини,  який
кинув під ліжко, на якому знаходився труп ОСОБА_3, що в подальшому
спричинило  загорання  вказаного  ліжка  та  пожежу  у  будинку  в
результаті якої пошкоджено  даний  будинок  та  речі  у  ньому  на
загальну суму 5500 грн.
     Крім того, 10 січня 2006 року, ОСОБА_1, у проміжку  часу  між
12  та 14 год.  з метою заволодіння  особистим  майном  потерпілої
ОСОБА_4, проник  у  її  квартиру  АДРЕСА_2,  де  вчинив  напад  на
потерпілу, поєднаний із заподіянням їй тяжких тілесних ушкоджень.
     Вчиняючи розбій, там же і  в  той  же  час,  ОСОБА_1,  будучи
особою, яка  раніше  вчинила  умисне  вбивство,  маючи  умисел  на
вбивство ОСОБА_4, з метою заволодіння її особистим  майном,  наніс
їй декілька ударів руками в обличчя, після  чого  накинув  на  шию
ОСОБА_4 поясний ремінець  і  задушив  її.  Після  цього  заволодів
особистим майном потерпілої ОСОБА_4 на загальну суму 3300 грн.
     В цей час у квартиру ОСОБА_4  повернувся її чоловік ОСОБА_5. 
ОСОБА_1 продовжуючи свою  злочинну  діяльність,  вчинив  напад  на
нього з метою заволодіння  його  майном,  і   зокрема,  погрожуючи
ОСОБА_5  застосуванням  насильства,  небезпечного  для  життя   та
здоров'я, а саме  ножем,  зв'язав  йому  руки  та  ноги  мотузкою,
засунув у рот галстук, який обв'язав ізоляційною  стрічкою,  після
чого забрав із гаманця ОСОБА_5 гроші у  сумі  7  грн.  і  з  місця
злочину зник.
     На вирок подані касаційні скарги.
     Адвокат ОСОБА_2 просить  вирок  щодо  ОСОБА_1а  скасувати,  а
справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на те, що
органами досудового слідства порушено право  ОСОБА_1а  на  захист,
оскільки йому не було надано захисника, явка якого є обов'язковою.
     Засуджений  ОСОБА_1,  як  видно  із  змісту  його  касаційної
скарги, просить вирок скасувати, а справу закрити, стверджуючи, що
злочинів він не  вчиняв,  а  явку  з  повинною  написав  внаслідок
застосування недозволених методів слідства.
     Крім того, посилається на порушення його права на захист, так
як досудове слідство велося без захисника, хоча підписи  захисника
у процесуальних документах є.
     Заслухавши доповідача, засудженого  ОСОБА_1,  який  підтримав
свою касаційну скаргу, думку прокурора про  залишення  вироку  без
зміни,  перевіривши  матеріали  справи   та   обговоривши   доводи
касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню  не
підлягають з таких підстав.
     Суд   правильно   встановив   фактичні   обставини   вчинених
засудженим злочинів.
     Висновки суду грунтуються на доказах, детально  викладених  у
вироку.
     Доводи засудженого ОСОБА_1  про  те,  що  він  інкримінованих
злочинів не вчиняв, а докази його винуватості  сфальсифіковані,  -
безпідставні.
     Так, як видно із матеріалів справи, - у явках з повинною, при
допиті в якості обвинуваченого з участю захисника і без  захисника
ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні умисного  вбивства  ОСОБА_3  і
ОСОБА_4 за обставин, викладених у вироку (т. 1, а. с. 230,  243  -
248,  293; т. 2, а. с. 113 - 114, 120 - 123, 131).
     Його показання  об'єктивно  підтверджені  протоколами  огляду
місця події, де виявлені трупи потерпілих з слідами  насильницької
смерті, розкидані речі  та  сліди  горіння  в  будинку  потерпілої
ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 2 - 14;  т. 2, а. с. 10 - 26).
     На місці злочину в будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 і  в  квартирі
ОСОБА_4 по АДРЕСА_2  виявлені  сліди  пальців  рук,  які  належать
ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 125; т. 2, а. с. 147 - 148, 153).
     При  відтворенні  обставин  події   ОСОБА_1   в   присутності
захисника і понятих показав на  місці  і  розповів,  як  ним  були
вчинені обидва злочини (т. 1, а. с. 255 - 279; т. 2, а. с.  215  -
221).
     Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив, що  напад
на нього в його будинку вчинив ОСОБА_1 (т. 4, а. с. 115 - 116).
     Вказаним доказам в сукупності з іншими доказами у справі  суд
дав  належну  оцінку  і   дійшов   обгрунтованого   висновку   про
винуватість  ОСОБА_1  у  вчиненні  умисного  вбивства  із  користі
потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4  при  розбійному  нападі  на  них,  у
розбійному нападі на ОСОБА_5 та в умисному знищенні майна  ОСОБА_3
шляхом підпалу.
     Ці його злочинні дії вірно кваліфіковані за ст. 115 ч.  2  п.
6, 13, ст. 187  ч. 3 і ч. 4, ст. 194 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Не грунтуються на  матеріалах  справи  доводи  засудженого  і
адвоката ОСОБА_2 про те, що при досудовому слідстві порушено право
на захист обвинуваченого, так як його допит по обставинам убивства
ОСОБА_4 у місті Львові проводився без захисника.
     Як видно із матеріалів справи, 23 лютого  2006  року  ОСОБА_1
був призначений захисник на його прохання (т. 1, а. с. 238 - 248)
     2 березня 2006 року після порушення кримінальної справи  щодо
ОСОБА_1 за ст. 115 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         по  факту  убивства
ОСОБА_4 він відмовився від послуг захисника, написавши  відповідну
заяву (т. 2, а. с. 115 - 119, 127).
     Проте, уже з 15 травня 2006 року до справи допущений  адвокат
ОСОБА_6, з участю якого проведено відтворення  обставин  події  по
епізоду вбивства ОСОБА_4 (т. 2, а. с. 213 - 221)  і  обвинувачення
за ст. 115  ч. 2 п. п. 6, 13 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          пред'явлено з
його участю (т. 2, а. с. 213 - 221, 235 - 239).
     Відсутність захисника у ОСОБА_1 з 2 березня по 15 травня 2006
року ніяк не вплинуло на достовірність і  допустимість  доказів  у
справі, на яких грунтується вирок.
     Iнших  процесуальних  порушень,  які  могли  б  вплинути   на
правильність судового рішення не встановлено.
     Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено відповідно до  вимог
статей  64,  65  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          з  урахуванням  ступеня
тяжкості вчинених  злочинів,  їх  мотивів,  особи  засудженого  та
обставин, що обтяжують покарання і судом достатньо вмотивоване.
     Враховуючи наведене, керуючись статтями 394 - 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                         у х в а л и л а:
 
     Касаційні  скарги  адвоката  ОСОБА_2  і  засудженого  ОСОБА_1
залишити без задоволення, а  вирок  Апеляційного  суду  Львівської
області від 25 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
 
                            С у д д і:
 
           Синявський  О.Г.  Косарєв  В.I.  Пекний  С.Д.