Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 4 листопада 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.

За вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 23 січня 2008 року

засуджений за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 71 КК України суд визначив ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 років і 6 місяців з конфіскацією частини майна, яке є власністю засудженого.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 8 квітня 2008 року рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 було залишено без зміни.

ОСОБА_1 суд визнав винуватим у тому, що 25 вересня 2006 року, у невстановленої в ході досудового слідства особи він з метою збуту придбав за 360 грн. 6 стаканів макової соломи, які незаконно перевіз до місця свого проживання у АДРЕСА_1 Того ж дня, із цієї макової соломи він з метою збуту незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який став зберігати з метою збуту за місцем свого проживання. 28 вересня 2006 року, приблизно о 10 год. 35 хв., за місцем свого проживання ОСОБА_1за 25 грн. незаконно збув 0,02 г (в перерахунку на суху речовину) опію ацетильованого громадянину ОСОБА_2 Решту особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого у кількості 0,3 г (в перерахунку на суху речовину) за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено працівниками міліції у ході проведення огляду.

У касаційній скарзі, як видно із її змісту, засуджений ОСОБА_1просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому він посилається на ряд обставин, які на його думку підтверджують безпідставність його засудження, зокрема, незаконність проведених оперативних закупок наркотичних засобів, неповноту судового слідства тощо.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі засудженого, колегія суддів вважає, що ця скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень, які зазначені у ч.2 ст. 383 цього Кодексу, є: істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Що стосується застосування кримінального закону, то на думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції про необхідність кваліфікації неправомірних дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України відповідають дослідженим в судовому засіданні доказам, яким суд дав належну оцінку і така кваліфікація є правильною.

При цьому, із змісту мотивувальної частини вироку видно, що предявлені в обвинуваченні епізоди оперативних закупок наркотичних засобів, які на думку суду першої інстанції не знайшли беззаперечного підтвердження у ході судового слідства, були обґрунтовано виключені із обвинувачення, яке було пред'явлено ОСОБА_1 досудовим слідством.

Що стосується епізоду від 28 вересня 2006 року, то із наявних у справі матеріалів оперативної закупки видно, що закупщику ОСОБА_2 було видано грошові купюри номіналом по 10 гривень для купівлі наркотичного засобу у ОСОБА_1, які він і передав останньому, отримавши вид нього шприц з опієм ацетильованим. Після чого, в ході огляду житла засудженого працівники міліції виявили та вилучили у нього ці гроші, а також медичні шприци з наркотичними засобами.

Згідно даних долученого до справи висновку криміналістичної експертизи зроблені того ж дня змиви з рук ОСОБА_1 містять сліди спеціальної хімічної речовини, яка є ідентичною тій речовині, що було виявлено на грошовій купюрі, знайденій за місцем проживання засудженого та отриманій ним при оперативній закупці. За таких обставин, колегія суддів не може вважати обґрунтованими посилання засудженого на його непричетність до вчинення указаних неправомірних дій та безпідставність його засудження за ч.2 ст. 307 КК України.

Вирішення судом першої інстанції питання призначення ОСОБА_1 покарання, у тому числі за сукупністю вироків, відповідає положенням ст.ст. 65, 71 КК України. Підстав для його помякшення колегія суддів не знаходить.

Відповідно до положень ч.1 ст. 398 КПК України до компетенції касаційного суду не відносяться питання неповноти судового слідства або перевірка відповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, тому посилання у скарзі засудженого на такі обставини не можуть бути підставою для скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень.

Крім того, в результаті перевірки матеріалів справи встановлено, що аналогічного змісту доводи перевірялись апеляційним судом під час розгляду апеляції засудженого. При цьому, визнавши такі доводи безпідставними, суд апеляційної інстанції згідно вимог ст. 377 КПК України зазначив в своїй ухвалі мотиви прийнятого рішення.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на правильність постановленого вироку, колегією суддів по справі не виявлено.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.