У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого - судді
     Паневіна В.О.,
     суддів
     Кліменко М.Р. і  Нікітіна Ю.I., 
     за участю прокурора
     Ковтун Н.Я.,
     розглянувши в судовому засіданні 26 грудня  2006  року  в  м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої  ОСОБА_1
на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 5
грудня  2005  року  та  ухвалу  колегії  судів  судової  палати  у
кримінальних справах апеляційного суду Донецької  області  від  28
лютого 2006 року,
                       в с т а н о в и л а:
     5 березня 2005 року  ОСОБА_1.  звернулася  до   Слов'янського
міськрайонного суду Донецької області зі скаргою, в  якій  просила
притягнути до кримінальної відповідальності за ч.  1  ст.  125  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_2. і ОСОБА_3. за  заподіяння  їй  легких
тілесних ушкоджень.
     ОСОБА_3. 28 березня 2005 року звернувся до цього  ж  суду  із
зустрічним   обвинуваченням   ОСОБА_1    у    вчиненні    злочину,
передбаченого  ч.1  ст.  125  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  і  просив
притягнути її за цим законом до кримінальної відповідальності.
     Вироком  Слов'янського міськрайонного суду Донецької  області
від  5 грудня 2005 року:
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
     в силу ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         не судиму,
     - засуджено за ч.1 ст. 125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до штрафу в
сумі 510 грн.
     На підставі ст.1 п."е"  Закону  України  "Про  амністію"  від
31.05.2005р. її звільнено від призначеного покарання.
     ОСОБА_2,
     IНФОРМАЦIЯ_2 року народження,
     раніше не судиму,
     і
     ОСОБА_3,
     IНФОРМАЦIЯ_3 року народження,
     в силу ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         не судимого,
     -  виправдано за ч. 1  ст.  125  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на
підставі ст.6 ч.1 п. 2 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
     За вироком суду ОСОБА_1. засуджено за те, що вона  08.12.2004
року близько 1 год. в коридорі  гуртожитку  в будинку  №  АДРЕСА_1 
в м. Слов'янську на грунті неприязних стосунків у процесі   сварки
з ОСОБА_2. і ОСОБА_3.  та  виниклої   між  ними  обопільної  бійки
спричинила  ОСОБА_3.  легкі  тілесні  ушкодження,  і   той   також
спричинив ОСОБА_1. легкі тілесні ушкодження.
     Ухвалою апеляційного суду Донецької  області  від  28  лютого
2006  року  вирок  Слов'янського  міськрайонного  суду   Донецької
області від 5 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2.  і  ОСОБА_3.
залишено без зміни.
     У касаційній скарзі  ОСОБА_1.   як  засуджена  стверджує,  що
справа щодо неї розглянута судом неповно,   суддя  діяв  щодо  неї
упереджено, і  його висновки не  відповідають  матеріалам  справи,
внаслідок чого її  винуватість  по  справі  не  доведена,  і  вона
незаконно засуджена за ч.1 ст. 125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Окрім того, ОСОБА_1. як потерпіла зазначає, що суд  у  вироку
допустив істотні суперечності, вказавши, що бійка, в процесі  якої
як їй, так і ОСОБА_3. були спричинені  легкі  тілесні  ушкодження,
була обопільною, та одночасно безпідставно виправдавши ОСОБА_2.  і
ОСОБА_3. у вчиненні  щодо неї злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . Просить судові рішення скасувати, справу щодо
неї провадженням закрити, а ОСОБА_2. і ОСОБА_3.  -  притягнути  до
кримінальної відповідальності  і засудити за ч.1 ст.125 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора Ковтун Н.Я., яка просила частково задовольнити касаційну
скаргу ОСОБА_1, скасувавши судові рішення щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2. і
ОСОБА_3.  з  направленням  справи  на   новий   судовий   розгляд,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційної
скарги,  колегія  суддів  вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
     Відповідно до ст.370 ч.2 п.2 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         вирок  в
усякому разі належить скасувати,  якщо  його  винесено  незаконним
складом суду.
     Як убачається з матеріалів справи, 19.10.2005  року  підсудна 
ОСОБА_1. подала заяву про відвід судді, який одноособово розглядав
справу, у зв'язку з тим, що, на  її  думку,  головуючий  розглядає
справу  необ'єктивно,  упереджено,  з  обвинувальним  ухилом  (т.1
а.с.50).
     Всупереч вимогам ст.57 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , відповідно до
якої відвід, заявлений судді, який одноособово  розглядає  справу,
вирішується   постановою   голови   районного   (міського)   суду,
головуючий по справі, не будучи головою суду,  самостійно  прийняв
рішення  і  своєю  постановою  залишив  без  задоволення  заявлене
ОСОБА_1. клопотання про його відвід. При цьому суддя зазначив,  що
доводи, викладені ОСОБА_1. в заяві, не відповідають дійсності і ця
заява про відвід може розглядатись, як  її  спосіб  ухилитися  від
кримінальної відповідальності. (т.1 а.с.51).
     Таким  чином,  клопотання  ОСОБА_1  про   відвід    судді   -
головуючого по справі було розглянуто неналежною  особою,  яка  до
того  ж    своїм   висловлюванням   викликала   сумнів   у   своїй
об'єктивності при  розгляді і вирішенні  кримінальної справи.
     Тому  вирок суду  щодо  ОСОБА_1,  ОСОБА_2.  і  ОСОБА_3.,   як
постановлений  незаконним  складом  суду,  підлягає  скасуванню  з
направленням справи на новий судовий розгляд.
     Крім того, висновки суду, викладені у вироку, містять істотні
суперечності, які підлягають усуненню при новому розгляді справи.
     Зокрема,  у  формулюванні  обвинувачення,   визнаного   судом
доведеним, суд установив винуватість як ОСОБА_1, так і ОСОБА_3.  в
заподіянні  один  одному  легких  тілесних  ушкоджень  в   процесі 
обопільної бійки, а в подальшому без наведення  будь-яких  мотивів
свого рішення виправдав ОСОБА_3. у вчиненні злочину, передбаченого
ч. 1 ст. 125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . Також, виправдовуючи ОСОБА_2.
за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого  ч.  1  ст.
125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  суд у той же час визнав її  участь  у
бійці з ОСОБА_1., однак зазначив про недоведеність заподіяння  нею
ОСОБА_1. легких тілесних  ушкоджень.  Такі   суперечливі  висновки
суду викликають сумнів у  правильності  вирішення  ним  справи  по
суті.
     Оскільки апеляційний суд Донецької області не  звернув  уваги
на зазначені  вище порушення, допущені судом першої  інстанції,  то
підлягає скасуванню і ухвала апеляційного суду  Донецької  області
від 28 лютого 2006року.
     З огляду  на  вищевикладене,  судові  рішення  щодо  ОСОБА_1,
ОСОБА_2. і ОСОБА_3. підлягають скасуванню, а справа направленню на
новий судовий розгляд.
     При новому судовому розгляді справи  суду  належить  повно  і
всебічно дослідити всі обставини справи, наявні  докази,  дати  їм
належну оцінку і постановити законний та обгрунтований вирок.
 Керуючись ст. 394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів,
                        у х в а л и л а :
     касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
     Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від
5 грудня 2005 року та  ухвалу  колегії  суддів  судової  палати  у
кримінальних справах апеляційного суду Донецької  області  від  28
лютого 2006 року  щодо  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  скасувати,  а
справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд  в
іншому складі суду.
                              Судді:
            Паневін В.О.  Кліменко М.Р.  Нікітін Ю.I.