Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Вінницької області на вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 12 грудня 2007 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судиму,

за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона на початку жовтня 2007 року на власній присадибній ділянці зірвала дикоростучу коноплю, висушила її та зберігала особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою 144 гр. з метою збуту.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок суду через неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Зазначає, що органами досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне виготовлення, придбання, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту. Під час постановлення вироку суд не дотримався вимог

ст. 334 КПК України та кваліфікував дії засудженої як незаконне зберігання та збут особливо небезпечних наркотичних засобів, необґрунтовано виключивши із обвинувачення такі кваліфікуючі ознаки злочину як незаконне придбання та виготовлення особливо небезпечних наркотичних засобів. Крім того, вказує на те, що за відсутності будь-яких доказів суд кваліфікував дії ОСОБА_1 як збут особливо небезпечного наркотичного засобу, у якому вона не обвинувачувалась.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Згідно з положенням ст. 334 КПК України мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину та інше.

Суд, правильно установив фактичні обставини справи, однак кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України не дав оцінки наявності чи відсутності в її діях таких кваліфікуючих ознак як незаконне виготовлення та придбання особливо небезпечних наркотичних засобів, а також безпідставно зазначив, що ОСОБА_1 вчинила збут особливо небезпечних наркотичних засобів.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що вона, за обставин, вказаних у вироку суду, вчинила незаконне виготовлення, придбання, зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту. Про ці обставини вчинення злочину свідчать, як постанова про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченої, так і дані судового засідання. З протоколу судового засідання вбачається, що

ОСОБА_1, погоджуючись на процедуру дослідження доказів у справі, відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, визнавала себе винною саме у тому, що вона незаконно виготовила, придбала та зберігала канабіс з метою збуту.

Отже, місцевий суд допустив такі порушення кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, що є безумовною підставою для скасування вироку й направлення справи на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду суд має всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи і, врахувавши зазначені порушення закону, постановити рішення, яке б відповідало вимогам закону та було б обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Теплицького районного суду Вінницької області від

12 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона в своєму домогосподарстві в с. Петрашівка умисно незаконно зберігала з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою 144 гр., який вона зірвала на власній присадибній ділянці