Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 19 серпня 2008 року кримінальну справу за поданням прокурора Житомирської області про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за нововиявленими обставинами.

За вироком Коростенського міського суду Житомирської області від 4 березня 2004 року

засуджений за ч.2 ст. 121 КК України на 7 років і 6 місяців позбавлення волі;

засуджений за ч.2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 8 червня 2004 року та ухвалою Верховного Суду України від 24 травня 2005 року цей вирок було залишено без зміни.

ОСОБА_3 і ОСОБА_2 визнано винуватими у тому, що 15 листопада 2001 року, працюючи у Коростенській міській службі допомоги, у приміщенні цієї служби, розташованій по вул. Грушевського, 10 у м. Коростені Житомирської області, вони побили доставленого до служби потерпілого ОСОБА_4, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження.

У поданні прокурора порушується питання про скасування постановлених щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2 судових рішень з направленням справи прокурору м. Коростеня на нове розслідування, з огляду на встановлені нововиявлені обставини, які не були відомі судам при винесенні цих рішень.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подання, пояснення захисника ОСОБА_1 про обґрунтованість подання прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що це подання слід задовольнити.

Як видно із матеріалів справи одним із доказів вини засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, були дані висновку проведеної під час досудового слідства судово-медичної експертизи про те, що заподіяні засудженими потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких.

У той же час, із змісту матеріалів проведеного у відповідності з ст. - 400-8 КПК України розслідування нововиявлених обставин вбачається, що згідно даних як додаткової судово-медичної експертизи № 70-К від 25 липня 2007 року, проведеної Київським обласним бюро СМЕ, так і повторної комісійної судово-медичної експертизи № 552 від 17 березня 2008 року, проведеної Головним бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, експерти прийшли до висновку, що заподіяні потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження слід кваліфікувати як легкі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, виклавши у своїх висновках відповідне обґрунтування такого рішення.

Наявність таких даних експертиз, які відповідно до п.3 ч.1 ст. - 400-5 КПК України слід визнати нововиявленими, ставить під сумнів правильність викладеного у вироку висновку суду щодо визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому ОСОБА_4

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає обґрунтованими посилання прокурора у поданні на необхідність скасування постановлених щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2 судових рішень і направлення справи органам досудового слідства для провадження додаткового розслідування з метою з'ясування причин виникнення зазначених суперечностей стосовно визначення ступеня тяжкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394 - 396, - 400-5, - 400-7, - 400-10 КПК України, колегія суддів

подання прокурора Житомирської області задовольнити.

Вирок Коростенського міського суду Житомирської області від 4 березня 2004 року, ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 8 червня 2004 року та ухвалу Верховного Суду України від 24 травня 2005 року щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2 - скасувати, а кримінальну справу направити прокурору м. Коростеня Житомирської області для проведення нового розслідування.