Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 12 " серпня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженогоОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, судимий останнього разу

15 липня 2004 року за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі,

8 червня 2007 року звільнений умовно-достроково на 10 місяців і 6 днів,

засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 15 липня 2004 року і остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки і 7 місяців.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2008 року вирок щодоОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 25 серпня 2007 року приблизно о 21 годині, скориставшись незачиненими дверима, проник до будинку АДРЕСА_1, звідки повторно викрав майно гр.ОСОБА_2 на суму 798 грн..

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що не вчиняв крадіжки, а речі потерпілої йому дав її співмешканець, що слідство і суд проведені однобічно і неповно, а потерпіла його обмовила. Засуджений посилається на те, що він не був ознайомлений з матеріалами справи, обвинувальний висновок отримав після постановлення вироку, не давав згоди на скорочене дослідження судом доказів у справі, що суд не врахував його захворювання на туберкульоз як обставину, що пом'якшує покарання, і просить судові рішення скасувати і направити справу на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

ОСОБА_1 з'явився з повинною до правоохоронних органів та в ході досудового слідства визнавав себе винним у крадіжці, пояснюючи свій вчинок потребою в грошах.

Із матеріалами кримінальної справи ОСОБА_1 був ознайомлений після закінчення досудового слідства у повному обсязі та не мав зауважень, про що власноручно заявив (а.с.106). Розписка про отримання ОСОБА_1 копії обвинувального висновку датована 26 жовтня 2007 року, що він підтвердив у судовому засіданні. Також у судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав себе винуватим, розкаявся у вчиненому та погодився на розгляд справи в порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України, про що на аркуші справи 118 міститься окрема розписка. ОСОБА_1 також брав участь в апеляційному розгляді справи за своєю апеляцією.

Чинний закон не зобов'язує суд визнавати такою, що пом'якшує покарання, обставину вчинення злочину особою, що має захворювання.

Колегія суддів не вбачає підстав для призначення кримінальної справи відносноОСОБА_1 до касаційного розгляду з метою скасування судових рішень щодо нього з мотивів, які наведені у скарзі засудженого.

Керуючись ст. 394 КПК України, -

відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженогоОСОБА_1