Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 7 серпня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.

Вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Тбілісі Республіки Грузії, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 199 КК України на 5 років позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області від 27 вересня 2007 року вирок залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він наприкінці грудня 2005 року у м. Миколаєві придбав у невстановленої слідством особи сім підроблених банкнот Національного Банку України номіналом по 100 грн. кожна, які перевіз у с. Себіне Новоодеського району, де 13 січня 2006 року за попередньою змовою із засудженими за цим же вироком ОСОБА_2. та ОСОБА_3. збув три банкноти у магазинах, купуючи продукти харчування та отримуючи здачу при розміні підроблених купюр. Залишок - чотири банкноти 14 січня 2006 року ОСОБА_1. незаконно перевіз до м. Миколаєва, де одну зберігав при собі, а три сховав за місцем проживання співмешканки ОСОБА_4 Наприкінці січня остання знайшла під килимом приховані купюри та, розуміючи, що вони підроблені, за попередньою змовою з ОСОБА_5. збула їх.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що не знав, що гроші підроблені. Стверджує, що під час розгляду справи порушено його право на захист - він отримував слідчі та судові документи українською мовою, якою не володіє. Вважає, що суд не в повній мірі врахував пом'якшуючи його вину обставини. Просить змінити судові рішення та пом'якшити покарання, застосувавши ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи убачається, що висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного злочину ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів і є правильним.

Так, на досудовому слідстві у присутності захисника й перекладача та у суді ОСОБА_1. повністю визнавав свою вину, а наприкінці судового слідства стверджував, що не був обізнаним про те, що придбані ним гроші підроблені.

Винність ОСОБА_1. також підтверджується визнавальними показаннями засуджених у цій же справі ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також показаннями потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7., свідків ОСОБА_8.,ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11.

Зазначені показання узгоджуються між собою та іншими доказами у справі. Зокрема, вони об'єктивно підтверджуються даними, які містяться у протоколах виявлення, огляду та вилучення, очних ставок, експертиз технічного дослідження документів та іншими матеріалами справи.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, не встановлено.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 199 КК України кваліфіковано правильно.

Даних, які б свідчили, що у справі щодо ОСОБА_1. неправильно застосовано кримінальний закон, не встановлено.

Вивченням матеріалів справи істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнули б скасування постановлених у справі судових рішень, не виявлено.

Як убачається з матеріалів справи, судочинство у справі згідно ст. 19 КПК України провадилось державною українською мовою. Разом із тим, при затриманні ОСОБА_1. повідомив, що не володіє українською мовою, проте як російську розуміє добре, тому в установленому законом порядку йому було надано перекладача для здійснення перекладу матеріалів справи з української на російську мову. Перекладач був присутнім під час проведення слідчих дій та судового розгляду справи. Судові рішення також перекладені на українську мову. Тому доводи у касаційній скарзі ОСОБА_1. про порушення його права на захист є безпідставними.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Усі наведені засудженим та його захисником в апеляціях доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.

При призначенні ОСОБА_1. покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності, у тому числі ті, на які посилається у скарзі засуджений, та обрав покарання у виді найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 199 КК України, яке є обґрунтованим, необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1. та попередження нових злочинів. Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України не вбачається.

Отже, передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1. до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.