Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м.Київ 6 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1та засудженого ОСОБА_2. на вирок Ленінського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_2.,

зазначеним вироком суду

ОСОБА_2

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Одессі,

раніше двічі судимого, останнього разу 17.01.2000 року

за ч.2 ст. 142 КК України на 5 років позбавлення волі,

звільненого умовно-достроково 24 лютого 2003 року,

засуджено:

за ст. 187 ч.3 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ст. 189 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 остаточно призначено 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Постановлено стягнути зОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3000 грн. і на користь ОСОБА_5 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Цим вироком засуджені також ОСОБА_1. і ОСОБА_4 судові рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржені і касаційне подання щодо них не внесено.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2008 року вирок щодоОСОБА_2 змінено із виключенням з нього обтяжуючу обставину "вчинення злочину повторно та за попередньою змовою групою осіб".

Вараксіна засуджено за те, що він у ніч з 27 на 28 вересня 2006 року на території ТОВ "Єдина система" на вул.Східній, 69 м.Кіровограду повторно за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, справу щодо яких виділено в окреме провадження, шляхом проникнення у приміщення, погрожуючи вбивством, застосовуючи насильство, що було небезпечним для життя і здоров'я потерпілих рибообробника ОСОБА_3 та начальника виробництва ОСОБА_5, вчинив розбійний напад на них, однак, заподіявши при цьому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження; грошовими коштами не заволоділи.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2у період часу з 3 по 10 жовтня 2006 року повторно, за попередньою змовою з засудженими ОСОБА_1 і ОСОБА_4, погрожуючи насильством потерпілому ОСОБА_5 і його близьким родичам, а також пошкодженням і знищенням його майна, із погрозою вбивством, що завдало значної шкоди потерпілому вимагали у нього передачі їм грошей у сумі 45 000 грн..

У касаційних скаргах захисник ОСОБА_1 та засуджений ОСОБА_2 стверджують, що останній розбійного нападу не вчиняв, досудове слідство та судовий розгляд проведені не повно та однобічно із застосуванням незаконних методів слідства, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначають, що судом апеляційної інстанції порушено право засудженогоОСОБА_2 на захист, оскільки, на думку захисника і засудженого, справа повинна була розглядатися в апеляційному суді 21 жовтня 2008 року о 14.00 годині, а розглянута о 9.00 годині того ж дня. Ставлять питання про скасування оскаржуваної ухвали та зміни вироку із виключенням з нього засудження за ч.3 ст. 187 КК України за недоведеністю вини із закриттям провадження у справі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаторів, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вчинення засудженим ОСОБА_2 вказаних злочинів, за викладених у вироку обставин, стверджуються частковим визнанням вини самим засудженим, який пояснив, що просив Ковалевського зателефонувати ОСОБА_5 та наказати, щоб він передав їм гроші у розмірі 35 000 грн.; частковим визнанням вини засудженим ОСОБА_4, який пояснив, що на пропозиціюОСОБА_2 телефонував ОСОБА_5 з вимогою передачі 35 000 грн. та висловлював погрози спричинення тілесних ушкоджень, а оскільки той 4 жовтня 2006 року зазначені гроші не передав, то 10 жовтня 2006 року повинен передати 45 000 грн.; показаннями засудженої ОСОБА_1, потерпірпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, даними протоколів огляду місця події, огляду грошових коштів, виїмки диктофона "Олімпус" із записом розмови ОСОБА_5 з вимагателем, даними висновку судово-медичної експертизи, іншими зібраними у справі доказами.

Доводи скарг, про те, що ОСОБА_2розбійного нападу не вчиняв були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, правильно визнані необгрунтованими і спростовуються матеріалами справи. Так згідно з явкою з повинноюОСОБА_2 від 11.10.2006 року (а.с. 47 т.1) про те, що запропонував викрасти гроші, діючи згідно розробленого плану, ОСОБА_2та невстановлені слідством особи на автомобілі таксі "069" Таврія, озброївшись металевим прутом і каністрою, маючи при собі маски, приїхали на територію ТОВ "Єдина система" та направились до охоронця, але вимушені були повернутися, оскільки у той час на зазначену територію під'їхав автомобіль. Дочекавшись поки автомобіль поїде, невстановлені слідством особи знову направились до охоронця з проханням дати їм бензину, ОСОБА_2 у цей час, вдягнувши маску, чекав неподалік, однак у цей час з приміщення вийшли рибообробник ОСОБА_3 та начальник виробництва ОСОБА_5, яких зазначені невстановлені особи та ОСОБА_2почали бити, а потім з місця вчинення злочину втекли.

Твердження захисника ОСОБА_1та засудженогоОСОБА_2 про те, що щодо останнього застосувались незаконні методи слідства спростовуються постановою про відмову у порушенні кримінальної справи щодо працівників УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області з приводу застосування щодоОСОБА_2 незаконних методів слідства. (а.с. а.с. 335-337 т.2).

Доводи захисника ОСОБА_1і засудженогоОСОБА_2 про те, що справа повинна була розглядатися в апеляційному суді 21 жовтня 2008 року о 14.00 годині, а розглянута о 9.00 годині того ж дня, чим порушено право засудженого на захист також не відповідають дійсності, оскільки згідно з повідомленнями, надісланими апеляційним судом ОСОБА_1 та начальнику слідчого ізолятора кіровоградської області № 14 з проханням доставкиОСОБА_2 до приміщення апеляційного суду, про день і час слухання кримінальної справи зазначено "9 година 30 хвилин 21 жовтня 2008 року" (а.с.а.с. 505, 506 т.2). Крім того, згідно з протоколом судового засідання від 21 жовтня 2008 року на запитання головуючого ОСОБА_2відмовився від призначення захисника з колегії адвокатів та вважав за можливе слухати справу без захисника. ( а.с. 513 т.2).

Виходячи з фактичних обставин справи, суд правильно застосував щодо засудженогоОСОБА_2 кримінальний закон при кваліфікації його дій за ч.3 ст. 187 та ч.3 ст. 189 КК України.

Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки його вид та строк визначено судом з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів і даних про його особу.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку по справі, не встановлено.

З наведеного вбачається, що передбачені законом підстави для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,-

у задоволенні касаційних скарг захисника ОСОБА_1. і засудженого ОСОБА_2. відмовити.