Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 травня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

- за ч.2 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади у органах державної влади і управління строком на 1 рік 6 місяців з конфіскацією половини належного йому майна.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 липня 2007 року вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 11.08.2006р., знаходячись в приміщенні свого службового кабінету на вул. Академіка Сахарова, 23 "А" в м. Івано-Франківську, працюючи першим заступником начальника Державного управління екології та природних ресурсів в Івано-Франківській області, будучи державним службовцем та службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські обов'язки, одержав від ОСОБА_2 хабара в сумі 1 000 доларів США, за позитивне вирішення поставленого ОСОБА_2 питання щодо погодження і підпису документів на підставі яких повинні були бути виділені кошти в сумі 53 336 грн. для здійснення природоохоронних заходів, по проведенню робіт, пов'язаних з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойм в с. Перлівці Галицького району.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати у зв'язку з однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства, а справу щодо нього провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України. Посилається на те, що матеріалами справи його вина у одержанні хабара не доведена, розгляд матеріалів щодо виділення коштів для здійснення природоохоронних заходів в с.Перлівці в його обов'язки безпосередньо не входило і він не міг їх розглядати, оскільки таке питання відноситься до управлінської діяльності, а не до інспекційної, так як він був начальник екологічної інспекції. Крім того, стверджує, що до складу робочої групи по виділенню коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища він не входив, впливу на процес виділення коштів не мав і не міг мати, а тому в його діях не було мотиву одержувати хабар. В ухвалі апеляційного суду не дано відповіді на його доводи, навпаки зазначено, що хабар був отриманий за сприяння у прискоренні виготовлення необхідної документації для проведення відповідних робіт по впорядкуванню водойм в с. Перлівці, чого в обвинуваченні не пред'являлося і у вироку не встановлено.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав, що скарга не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України однією з підстав для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови у касаційному порядку є неправильне застосування кримінального закону

Ст. 371 КПК України вказує, що неправильним застосуванням закону є застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню.

Суд, засуджуючи ОСОБА_1 за ч.2 ст. 368 КК України вказав, що він являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, 11.08.2006р. умисно одержав хабар від ОСОБА_2 у сумі 1000 доларів США, за позитивне вирішення поставленого останнім питання щодо погодження і підпису документів на підставі яких повинні були бути виділені кошти в сумі 53 336 грн. для здійснення природоохоронних заходів. При цьому суд визнав, що ОСОБА_2 бажаючи, щоб були виділені кошти на проведення вказаних робіт, вирішив дати хабара і викрити ОСОБА_1 в його отриманні. Перед дачею хабара звернувся в УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області із заявою про вимагання у нього хабара.

Такі, встановлені судом, обставини не давали підстав до кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 368 КК України.

Відповідно до ст. 368 КК України, об'єктивна сторона цього злочину являє собою прийняття службовою особою від іншої особи в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002р. № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво" (v0005700-02) , відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно - розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Судом не зазначено, які ж конкретно дії вчинив ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2, чи входили вони в його компетенцію, і як вони вплинули на позитивне вирішення питання для ОСОБА_2.

Прийшовши до висновку про неправильне застосування судом закону, колегія суддів вважає за необхідне спів ставити висновки суду з наявними у справі доказами.

Так, із матеріалів справи видно і це встановив суд, що ще 28.07.2006р., тобто за 2 неділі до дачі хабара на засіданні робочої групи обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було прийнято рішення про фінансування робіт, пов'язаних з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойм в с.Перлівці.

У матеріалах справи не має і судом не наведено даних про те, який саме безпосередній вплив мав ОСОБА_1на комісію обласного фонду охорони навколишнього природного середовища з вирішення питання про виділення коштів, які просив ОСОБА_2

Крім того, суд як на докази винуватості ОСОБА_1 послався на показання свідка ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Проте, їх показання не підтверджують, а спростовують обвинувачення і на них посилається у скарзі засуджений.

Із показань свідка ОСОБА_3, на які послався суд у вироку видно, що на засідання робочої групи обласного фонду охорони НПС були внесені матеріали про виділення фермерському господарству "АС" коштів, після чого на підставі протоколу про прийняте рішення від 28.07.2006р. було підготовлено проект розпорядження обласної адміністрації, яке повинно бути підписане певними посадовими особами, в тому числі й першим заступником Держуправління, і затверджене першим заступником голови ОДА і буде підставою для проведення фінансування робіт.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що питання про виділення коштів на екологічні заходи розглядається на засіданнях робочої групи обласного фонду охорони НПС, на розгляд комісії подаються документи погоджені в 11 організаціях, в тому числі і в обласному управлінні екології та природних ресурсів. Безпосередньо ОСОБА_1особисто не вирішував питання про виділення коштів. Крім того ОСОБА_4 пояснив, що у надзвичайних ситуаціях голова ОДА може вирішувати питання про виділення коштів без засідання групи, але в жодному випадку кошти не могли надійти на рахунок ОСОБА_2 і він сам не міг би ними розпоряджатись, оскільки після їх виділення, кошти надійшли б на рахунок Галицької райдержадміністрації, а потім розподілялись у відповідні організації, які б проводили такі заходи. Рішення про виділення коштів на проведення заходів в с. Перлівці прийнято колегіально 28.07.2006р.

Отже, вказаними доказами підтверджено, що рішення комісії від 28.07.2006р. про виділення коштів для проведення робіт в с.Перлівці має вирішальне значення.

Ні досудовим слідством, ні судом не з'ясовано, чи міг ОСОБА_1не підписавши проекту розпорядження, вплинути на рішення про виділення коштів. Його доводи, які зводяться до того, що його підпис в проекті розпорядження голови ОДА після прийнятого рішення робочою групою від 28.07.2006 р. не має правового значення і тому у ОСОБА_2 були відсутні підстави давати хабар, нічим не спростовано.

.

Крім того, як встановив суд, хабар ОСОБА_1одержав 11.08.2006р., тобто через дві неділі після рішення комісії про виділення коштів.

Ця обставина та висновок суду про те, що ОСОБА_2 вирішив дати хабара і викрити в цьому ОСОБА_1, для чого написав заяву в УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області про вимагання хабара, якого встановленого не було, викликають сумнів в обґрунтованості висновків суду про одержання ОСОБА_1 хабара та правильність кваліфікації його дій.

Даних про те, що у ОСОБА_1 був особистий інтерес, чи будь-який інший вплив на вирішення питання про виділення коштів у справі не має, і конкретно в чому це виражено у судов ому рішенні не зазначено.

Перевіряючи справу апеляційний суд не виправив помилки суду першої інстанції, не звернув уваги на зазначені вище обставини і в порушення вимог ст. 377 КПК України не дав відповіді на доводи апеляційної скарги.

Крім того, апеляційний суд в ухвалі зазначив, що ОСОБА_1отримав хабар за те, що сприяв у прискоренні виготовлення необхідної документації для проведення відповідних робіт, чого судом встановлено не було і в обвинуваченні не пред'являлося.

Сам факт фіксації органами досудового слідства одержання Крилюком грошей і його показання про обставини їх одержання, не є безперечним доказом злочинних дій засудженого, оскільки ні судом першої ні апеляційної інстанцій не встановлено, за які ж конкретно дії ОСОБА_1 давався хабар і чи вчиняв він ці дії використовуючи службове становище.

Висновки суду про те, що ОСОБА_2 бажаючи, щоб були виділені кошти на проведення необхідних йому робіт, вирішив дати хабара і викрити ОСОБА_1 в його отриманні, не підпадають під ознаки складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України.

За таких обставин, судом не правильно застосовано кримінальний закон.

Тому колегія суддів вважає, що вирок суду і ухвала апеляційного суду, як такі що постановлені у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід ретельно перевірити пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення, дослідити належним чином обставини справи, перевірити усі докази у справі та доводи скарги ОСОБА_1 про те що мала місце провокація хабара, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 липня 2007 року щодоОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.