Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4 і ОСОБА_5, та за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 12 березня 2008 року, яким засуджено:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина

України, раніше судимого 04.12.2001 р.

Придніпровським районним судом м. Черкаси

за ч.2 ст. 142 КК України 1960 р. до позбавлення волі строком на 5 років, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки на підставі ст. 75 КК України,

- за ч.4 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч.2 п. 9 ст. 115 КК України до позбавлення волі строком на 14 років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

громадянина України, неодноразово судимого,

останній раз 14.10.2003 року за ст. 198 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки,

- за ч.4 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 11 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.

Вказаним вироком також засуджено ОСОБА_6, яка вирок у касаційному порядку не оскаржує.

Крім того, постановлено стягнути з засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 по 952 грн. 92 коп. судових витрат на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Черкаській області за проведення експертиз.

Також вироком вирішено долю речових доказів.

Як установив суд, засудженими було вчинено злочини за таких обставин.

22 лютого 2007 року ОСОБА_2, його дружина ОСОБА_6 і ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у квартирі АДРЕСА_1, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на заволодіння майном господаря квартири ОСОБА_7, після того, як ОСОБА_6 спровокувала сварку між потерпілим і ОСОБА_2, останній напав на ОСОБА_7 і почав наносити йому удари руками і ногами в різні частини тіла. Коли потерпілий в результаті цих дій впав з табурета і ударився головою об кут шафи, ОСОБА_3 наніс йому удар табуретом по голові, від чого ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження і втратив свідомість.

Після цього засуджені заволоділи майном ОСОБА_7 на загальну суму 4220 грн., а ОСОБА_2 з метою приховання розбійного нападу кухонним ножем умисно наніс потерпілому поранення у шию з пошкодженням судин шиї, що ускладнилось гострою крововтратою та розвитком недокрів'я внутрішніх органів, в результаті чого настала смерть ОСОБА_7

У касаційних скаргах :

- засуджений ОСОБА_2, не заперечуючи факт вбивства ним ОСОБА_7, але посилаючись на відсутність попередньої змови на вчинення розбійного нападу і свою непричетність до заволодіння майном потерпілого, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і застосування до нього недозволених методів ведення слідства, ставить питання про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд;

- захисник ОСОБА_4, посилаючись на те, що ОСОБА_2 до вчинення розбійного нападу непричетний і умислу на вбивство ОСОБА_7 не мав, а лише у відповідь на його неправомірну поведінку заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, просить вирок змінити, за ч.4 ст. 187 КК України ОСОБА_2 виправдати, а його дії з ч.2 п.9 ст. 115 КК України перекваліфікувати на ч.2 ст. 121 КК України, за якою призначити більш м'яке покарання;

- захисник ОСОБА_5, посилаючись на те, що потерпілий своєю поведінкою сам спровокував бійку з ОСОБА_2, просить змінити вирок і з урахуванням усіх пом'якшуючих обставин призначити останньому більш м'яке покарання;

- засуджений ОСОБА_3, посилаючись на те, що ніякої домовленості на вчинення розбійного нападу не було, а показання на досудовому слідстві він дав в результаті застосування до нього недозволених методів слідства працівниками міліції, просить скасувати постановлений щодо нього вирок і направити справу на новий судовий розгляд.

У касаційному поданні прокурора поставлено питання про скасування вироку в частині відшкодування стягнутих з засуджених у солідарному порядку судових витрат і направлення справи в цій частині на новий судовий розгляд. У доповненнях до касаційного подання прокурор просить виключити з вироку посилання суду на наявність у ОСОБА_2 не знятої і не погашеної судимості та обставини, що обтяжує його покарання - рецидив злочину.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, захисника ОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу ОСОБА_3, думку прокурора Брянцева В.Л., який підтримав касаційне подання з доповненнями, а скарги засуджених і захисників просив залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційних скарг і подання, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, а касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 злочинів, за які їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими в судовому засіданні і наведеними у вироку доказами.

В судовому засіданні ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні умисного вбивства без обтяжуючих обставин, а ОСОБА_3 - в таємному викраденні чужого майна.

Однак, як видно з протоколу явки з повинною та пояснень ОСОБА_2 на досудовому слідстві, під час розпивання спиртних напоїв у квартирі ОСОБА_7 між потерпілим та ОСОБА_3 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 табуретом наніс удар ОСОБА_7 по голові і, коли останній упав, вони всі разом (ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_6) почали збирати його речі. Після цього ОСОБА_3 продовжував наносити удари табуретом потерпілому по голові, а він ( ОСОБА_2) взяв ніж і ударив ОСОБА_7 в область шиї, після чого забрали речі і поїхали до ломбарду, де здали мікрохвильову піч за 170 грн., а пізніше продали мобільний телефон їх знайомому ОСОБА_8. (т.2 а. с. 149-151).

Ці обставини на досудовому слідстві підтвердив і ОСОБА_3, пояснивши, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 через ОСОБА_6 виникла сварка, під час якої ОСОБА_2 вдарив потерпілого і той впав з табурета, вдарившись головою об кут шафи. ОСОБА_2 почав бити ОСОБА_7 ногами, а він (ОСОБА_3) взяв табурет і вдарив ним потерпілого по голові, після чого ОСОБА_7 втратив свідомість, а вони пішли до кімнати, де взяли монітор від комп'ютера та інше майно. ОСОБА_2 і ОСОБА_6 пішли до кухні, а він зібрав мікрохвильову піч. Почувши окрик ОСОБА_6, він повернувся на кухню, де побачив, як ОСОБА_2 витягував із шиї ОСОБА_7 кухонний ніж, який тримав у правій руці, натягнувши на неї рукав свого светра. Після цього вони з ОСОБА_6, взявши з собою мікрохвильову піч, пішли з квартири, а ОСОБА_2 наздогнав їх, при цьому мав з собою пакет з монітором та книгами. Мікрохвильову піч вони по паспорту ОСОБА_6 здали в ломбард, монітор в них не прийняли, а мобільний телефон пізніше за 20 доларів ОСОБА_2 продав своєму знайомому ОСОБА_8. (т.2 а.с.129-130, т.3 а. с. 70, 134)

Ці обставини ОСОБА_3 підтвердив також при відтворенні обстановки та обставин події (т.2 а. с. 84-91).

ОСОБА_6 на досудовому слідстві дала аналогічні показання, пояснивши при цьому, що перед тим, як між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 виник конфлікт, вона повідомила потерпілому про те, що є дружиною ОСОБА_2 ОСОБА_7 сказав останньому, що знає про те, що ОСОБА_2 є її чоловіком, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 почали бити потерпілого руками, ногами і табуретом. Потім ОСОБА_2 вдарив потерпілого ножем в шию, пояснивши їм з ОСОБА_3, що ОСОБА_7 потрібно вбити ("валити") в будь-якому випадку, тому що він повідомить про злочин в органи міліції, після чого вони викрали майно потерпілого (т.2 а. с.115-116, т. 3 а.с.77-78).

Ці показання ОСОБА_6 також підтверджувала при відтворенні обстановки та обставин події (т. 2 а. с. 77-83).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що 22 лютого 2007 року ОСОБА_2, з яким вона проживала, приїхав додому і розповів, що він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вчинили злочин, а на досудовому слідстві ОСОБА_9 пояснила, що зі слів ОСОБА_2 їй стало відомо, що після знайомства ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з потерпілим, вони пішли до нього додому. По дорозі ОСОБА_6 умовила ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вчинити пограбування ОСОБА_7 і коли вони прийшли до нього додому, почали його бити, в тому числі і табуретом по голові. Після того, як потерпілий втратив свідомість, вони втрьох почали виносити речі, а коли побачили, що потерпілий рухається, ОСОБА_2 вдарив його ножем в шию, вчинивши вбивство (т.2 а.с.108).

Крім того, винність засуджених підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10, які підтвердили той факт, що ОСОБА_2 збув їм мобільний телефон "Nokia -72", зарядний пристрій до нього та навушники, які були вилучені при проведені обшуку (т.1 а.с.111); показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що 22 лютого 2007 року о другій половині дня до нього в ломбард "Скарбниця" звернувся чоловік, який запропонував йому прийняти монітор від комп'ютера "Samsung", в чому він відмовив з-за пошкоджень, а приблизно через 20 хвилин з'явилася жінка, яка на свій паспорт оформила мікрохвильову піч за 170 грн.

Згідно протоколу виїмки у ломбарді "Скарбниця", що по бульвару Шевченка, 243 в м. Черкаси, вилучена мікрохвильова піч, яку впізнала мати потерпілого - ОСОБА_12, як таку, що була викрадена у її сина - ОСОБА_7 (т.2 а. с. 93, 147).

Згідно висновків судово-медичної експертизи, потерпілому ОСОБА_7 спричинені тілесні пошкодження у вигляді черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток основи черепа, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпечності для життя, крововиливів під м'які оболонки головного мозку та мозочка, крововиливи в м'які покрови черепа з внутрішнього боку, рани в тім'яній ділянці в центрі, двох ран в потиличній ділянці, синця в задній поверхні шиї з переходом на потиличну ділянку, рани в ділянці лівої брови та садна у лівій великій ділянці. Зазначені ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних за ознакою небезпечності для життя. Причиною смерті ОСОБА_7 є колото-різане поранення шиї з пошкодженням судин шиї, що ускладнилось гострою крововтратою та розвитком недокрів'я внутрішніх органів.

Крім того, згідно висновків судової фізико-технічної експертизи, спричинення тілесного пошкодження на шиї ОСОБА_7 вилученим під час огляду місця події за місцем його проживання ножем - не виключається, висновком судово-медичної експертизи встановлено, що спричинення тілесних пошкоджень на голові ОСОБА_7 вилученими під час огляду місця події за місцем його проживання частинами табурету - не виключається, а у відповідності до висновків судово-дактилоскопічної експертизи на полімерній пляшці від пива "Дніпровське", вилученої на місці злочину, виявлено один слід пальців рук, залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_3

Як вказано у висновках судово-імунологічної експертизи №75, надані на експертизу ніж, частини табурету, вилучені за місцем проживання ОСОБА_7, мають сліди поту, походження яких від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - не виключається.

Посилання у скаргах на застосування на досудовому слідстві щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 недозволених методів слідства у виді психічного і фізичного тиску є необґрунтованими, оскільки ретельно перевірялись судом і обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.

Оцінюючи показання на досудовому слідстві і в судовому засіданні підсудних, показання свідків та інші вищенаведені докази, суд прийшов до правильного висновку про вчинення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 злочинів, за які їх засуджено, і про наявність в їх діях попередньої злочинної домовленості, а доводи касаційних скарг про неповноту, однобічність і необ'єктивність досудового слідства та судового розгляду справи є необґрунтованими.

Даючи юридичну оцінку діям підсудних, колегія суддів обґрунтовано кваліфікувала дії ОСОБА_2 за ч.4 ст. 187 і ч.2 п.9 ст. 115 КК України - розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та умисне вбивство, вчинене з метою приховання раніше вчиненого злочину, а ОСОБА_3 - за ч.4 ст. 187 КК України - розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

При призначенні засудженим покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про їх особи, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання. Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_2 і ОСОБА_3, про що йдеться у касаційних скаргах, не вбачається.

Що ж стосується доводів касаційного подання прокурора про те, що суд незаконно стягнув з засуджених солідарно по 952 грн. 92 коп. судових витрат на користь держави, то вони заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 93 КПК України при визнанні винними у вчиненні злочину декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнуті судові витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.

В порушення вимог цієї статті КПК України (1001-05) апеляційний суд Черкаської області не врахував різну ступінь вини засуджених та їх майновий стан і прийняв незаконне рішення про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 солідарно на користь держави судових витрат по 952 грн. 92 коп. з кожного, а в сумі 2858 грн. 76 коп., хоча в дійсності сума судових витрат складає 2876 грн. 76 коп., тобто на 18 грн. більше, ніж стягнуто, а тому вирок в цій частині підлягає скасуванню.

Також підлягають задоволенню викладені у доповненні до касаційного подання доводи прокурора про необхідність виключення з вироку посилання про наявність у ОСОБА_2 не знятої і не погашеної судимості та обставини, що обтяжує покарання - рецидив злочину.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був засуджений вироком Придніпровського районного суду Черкаської області від 4 грудня 2001 року за ч.2 ст. 142 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на 5 років і на підставі ст. 75 КК України 2001 року звільнений від відбування цього покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.

На час вчинення ОСОБА_2 злочинів 4 грудня 2004 року він визначений судом іспитовий строк фактично відбув, про що свідчить постанова Придніпровського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2008 року про його звільнення від покарання на підставі ст. 78 КК України.

За таких обставин посилання у вироку про наявність у ОСОБА_2 не знятої і не погашеної судимості та обставини, що обтяжує покарання - рецидив злочину, підлягають виключенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4 і ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, з внесеними до нього доповненнями задовольнити.

Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 12 березня 2008 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 в частині стягнення судових витрат скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Виключити з вироку посилання суду про наявність у ОСОБА_2 не знятої і не погашеної судимості та обставини, що обтяжує його покарання - рецидив злочину.

В решті вказаний вирок залишити без змін.