Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 24 червня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на судові рішення щодо нього,

вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 8 грудня 2006 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого 24 лютого 2004 року

за ч. 3 ст. 185 КК України

на три роки і шість місяців позбавлення волі,

звільненого 15 червня 2006 року

умовно-достроково на один рік

один місяць вісім днів,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки. Частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 24 лютого 2004 року, і ОСОБА_1. визначено остаточне покарання позбавлення волі на строк чотири роки і два місяці.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1. змінено, пом'якшено йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк два роки. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 24 лютого 2004 року і ОСОБА_1. визначено остаточне покарання позбавлення волі на строк три роки.

У решті цей вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

У середині серпня 2006 року близько 15 год., перебуваючи на цегельному заводі в АДРЕСА_1, з підсобного приміщення вказаного заводу таємно викрав зварювальний апарат вартістю 730 грн., який належав ОСОБА_2.

18 вересня 2006 року близько 2 год. засуджений, перебуваючи у буд. ОСОБА_3., що по вул. МТС № 3 смт. Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_2. на загальну суму 650 грн.

21 вересня 2006 року близько 8 год., ОСОБА_1. проник у приміщення цегельного заводу, звідки таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_2. на загальну суму 800 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. посилається на неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення кримінально-процесуального закону у зв'язку з тим, що суд необґрунтовано врахував йому обтяжуючу ознаку, як вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння. Просить змінити судові рішення та пом'якшити покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Опанасюка О.В., який вважав за необхідне залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. без задоволення, а вирок без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і в касаційній скарзі засудженого не оспорюється.

Дії ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, що також не заперечуються засудженим.

Як убачається з матеріалів справи під час допиту в якості підозрюваного, а також обвинуваченого ОСОБА_1. давав послідовні показання про те, що він вчиняв крадіжки майна ОСОБА_2, оскільки зловживав спиртними напоями. Крім того, вказував, що крадіжку мобільного телефону ОСОБА_2 скоїв перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, а тому колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційної скарги про необґрунтоване визнання судом обставини, що обтяжує покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Покарання ОСОБА_1. призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України та є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення покарання, про що йдеться у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок при перевірці справи в касаційному порядку не виявлено.

Оскільки передбачені ч.1 ст. 398 КПК України підстави для зміни чи скасування судових рішень щодо засудженого відсутні, колегія суддів вважає, що в задоволенні скарги має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Нововодолазького районного суду Харківської області від 8 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2007 року щодо нього без зміни.