5-2396км08 Про незаконне виготовлення небезпечний наркотичий засіб - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 10 червня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 січня 2008 року щодо ОСОБА_1,

встановила:

цим вироком

IНФОРМАЦIЯ_1народження,

уродженця та жителя м. Олександрії Кіровоградської області, раніше

неодноразово судимого, останній раз 27.04.2005 року за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) на 1 рік і 5 місяців позбавлення волі,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України (2341-14) на ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації.

У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 17 жовтня 2007 року близько 11-ї години 30 хвилин, придбавши у аптеці 10 пігулок "Т-федрину", на території парку Будівельників по вулиці Садовій у м. Олександрії кустарним способом незаконно виготовив з них без мети збуту речовину, що містить ефедрон, непрореагований ефедрин та сполуки марганцю, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом. Частину цього наркотичного засобу особисто вжив шляхом внутрішньовенної ін'єкції, а залишок зберігав при собі. Того ж дня близько 12 години 15 хвилин працівниками міліції у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено одноразовий шприц із залишками зазначеного наркотичного засобу, вага якого у перерахунку на суху речовину становила 0,006 г.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи висновки суду про доведеність винуватості засудженого та правильність кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого через м'якість, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, грунтуються на сукупності зібраних у справі доказів, вони є правильними і у касаційному поданні не заперечуються.

Твердження прокурора про те, що призначене покарання із застосуванням ст. 75 КК України (2341-14) не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого через м'якість, є безпідставними.

Так, ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України (2341-14) , суд належним чином мотивував, які саме дані про його особу та пом'якшуючі покарання обставини давали підстави дійти висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Як видно з матеріалів справи, вчинений засудженим злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості, ОСОБА_1свою вину визнав повністю, щиро покаявся, за місцем проживання характеризувався посередньо, мав сім'ю, і ці обставини суд обгрунтовано визнав такими, що пом'якшують покарання. Також судом ураховано стан здоров'я засудженого та думку державного обвинувача, який просив застосувати до засудженого ст. ст. 75,76 КК України (2341-14) .

Таким чином, рішення суду про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України (2341-14) належним чином умотивовано.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) , є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень внаслідок м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання.