Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Верховного

Суду України у складі:

головуючого

Присяжнюк Т.I.,

суддів

Кліменко М.Р., Школярова В.Ф.

розглянула в судовому засіданні в місті Києві 10 червня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_6. на судові рішення щодо ОСОБА_1

Вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2006 року

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1народження, не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 121 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2, який засуджений цим же вироком, але судові рішення в касаційному порядку не оскаржував, на користь потерпілої ОСОБА_3 3013 грн. 74 коп. у відшкодування матеріальної і 45000 грн. - моральної шкоди солідарно.

Крім того, зазначеним вироком засуджено ОСОБА_4, який також судові рішення в касаційному порядку не оскаржував.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 4 січня 2007 року вирок змінено: постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст. 121 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком на 7 років. В частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_3. вирок скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він і ОСОБА_2 приблизно о 24-ій годині 11 травня 2006 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння біля магазину "Iдеал" по вул. Залінійні,15-а в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, на грунті особистих неприязних стосунків нанесли ОСОБА_5 численні удари руками та ногами в область голови та інших частин тіла, спричинивши таким чином потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, в результаті яких настала його смерть.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та інші порушення КПК України (1001-05) , зазначає, що ОСОБА_1 вчинив злочин, знаходячись у стані сильного душевного хвилювання. Захисник просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд, або пом'якшити засудженому покарання. застосувавши положення ст. 69 КК України (2341-14) .

Засуджений ОСОБА_1, який навів у касаційній скарзі аналогічні доводи, також просить про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд, або про зміну вироку з пом'якшенням йому покарання на підставі ст. 69 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою її перегляду.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України (2341-14) , відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені сукупністю зібраних у справі, вірно оцінених та обгрунтовано покладених судом в основу вироку доказів.

Зокрема, винність ОСОБА_1 підтверджена показаннями самого засудженого в судовому засіданні, який не заперечував факт нанесення ударів потерпілому по тулубу на грунті неприязних стосунків і з помсти, але пояснював, що не бив ОСОБА_5по голові, і зазначав, що від його ударів смерть наступити не могла.

Але ці показання ОСОБА_1 спростовуються показаннями засудженого ОСОБА_2 про обставини заподіяння ним і ОСОБА_1 ОСОБА_5 тілесних ушкоджень на грунті неприязних стосунків. При цьому ОСОБА_2 пояснював, що і він, і ОСОБА_1 наносили потерпілому удари як по тілу, так і в голову.

Ці показання ОСОБА_2 узгоджуються з показаннями засудженого ОСОБА_4, з показаннями на досудовому слідстві свідків - очевидців злочину ОСОБА_7 і ОСОБА_8, підтверджуються висновком комісійної судово-медичної експертизи про характер і локалізацію заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, протоколами відповідних слідчих дій, іншими доказами.

Як видно із матеріалів справи, органи досудового слідства і суд дослідили всі обставини справи, які мали істотне значення для правильного її вирішення, і проявів упередженості, як з боку слідчих органів, так і суду, щодо ОСОБА_1 не виявлено.

Викладені у скаргах захисника і засудженого доводи про відсутність у діях ОСОБА_1 умислу на заподіяння потерпілому умисних тілесних ушкоджень і про те, що він знаходився у стані сильного душевного хвилювання, перевірялись судами першої та апеляційної інстанції і обгрунтовано визнані безпідставними.

Вважати, що судом неправильно застосований кримінальний закон, або що призначена засудженому міра покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі, немає підстав. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України (2341-14) , а покарання, з урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції, відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) .

Підстав для пом'якшення засудженому покарання на підставі ст. 69 КК України (2341-14) колегія суддів не вбачає.

Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування постановлених у справі судових рішень, не виявлено.

Керуючись ст.394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_6. відмовити.