Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Кравченко К.Т.,

суддів

Гошовської Т.В., Мороза М.А.,

за участю прокурора

Дрогобицької О.М.

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 5 червня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Житомирської області від 15 лютого 2008 року.

Цим вироком до позбавлення волі засуджено:

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1народження,

уродженця м. Брянськ РФ,

без визначеного місця проживання,

раніше судимого:

13 квітня 2006 року за ч. 2 ст. 85, ч. 3 ст. 185, 69,

ч. 2 ст. 190 КК України (2341-14) до позбавлення волі на 2 роки. Умовно-достроково звільнений 26 червня 2007 року на 7 місяців 8 днів,

за ч. 1 ст. 121 КК України (2341-14) на 6 років.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) , за сукупністю вироків ОСОБА_1ризначено позбавлення волі на 6 років 2 місяці.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 182 грн. 41 коп., а також на користь Центральної міської лікарні № 1 м. Житомир - 530 грн. 10 коп. за лікування ОСОБА_2 та 2268 грн. 71 коп. за лікування ОСОБА_3

ОСОБА_1 на грунті особистих неприязних стосунків умисно заподіяв двом потерпілим тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Як визнав суд, злочин було вчинено за таких обставин.

Протягом 28 липня 2007 року ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 вживали алкогольні напої.

Приблизно о 19 годині 10 хвилин ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3та ОСОБА_4 у АДРЕСА_1- розпивати спиртні напої. Під час сварки із ОСОБА_2 ОСОБА_1 відібрав ніж у потерпілого і завдав ним удар у живіт.

Коли ОСОБА_3почав заспокоювати ОСОБА_1, між ними також виникла сварка і винний, на грунті особистих неприязних стосунків, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, тим же ножем завдав удар у грудну клітку ОСОБА_3, заподіявши йому тяжке тілесне ушкодження.

На вирок засудженим подана касаційна скарга у якій він просить урахувати думку потерпілих, його стан здоров'я те, що він розкаявся, а також, що на його утриманні є менший брат та пом'якшити покарання, застосувавши ст.69 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про безпідставність прохань засудженого і законність та обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи засудженого, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги ОСОБА_1

Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у заподіянні потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя у момент їх заподіяння, обгрунтований дослідженими судом доказами, яким дана відповідна оцінка, є правильним і засудженим не оспорюється.

Суд у вироку, на обгрунтування свого висновку підставно послався як на показання винного, який визнав себе винуватим і повідомив за яких обставин він завдав удари ножем обом потерпілим, так і неодноразовими показаннями потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Показання засудженого і потерпілих узгоджуються між собою, не містять ніяких суперечностей і відображають фактичні обставини події.

Суд послався на показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які доповнили показання винного та потерпілих про події, що послідували за заподіянням ножових поранень потерпілим.

З показань експерта ОСОБА_11, на які підставно послався суд, тілесні ушкодження у потерпілих могли утворитися за обставин повідомлених ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Суд підставно послався й на дані, що є у протоколі огляду місця події, судових - імунологічної, цитологічної та медичних №№ 1424, 2801 та 1425 експертиз.

Зокрема, за висновками судово-медичних експертиз у потерпілого ОСОБА_3 виявлено колото-різану проникну рану грудної клітки з пошкодженням правої внутрішньо-грудної артерії і серцевої сорочки правого передсердя, а у потерпілого ОСОБА_2 - колото-різану рану передньої поверхні живота з бравого боку з проникненням у черевну порожнину та ушкодження печінки.

Обидва тілесні ушкодження утворилися від дії колото-ріжучого предмету, і не виключається можливість їх заподіяння ножем, вилученим з місця події.

Згідно із висновком судово-цитологічної експертизи на ножі вилученому у ОСОБА_1 виявлена кров походження якої від ОСОБА_2 і ОСОБА_3, не виключається.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 під час сварки, на грунті особистих неприязних стосунків, умисно завдав два удари ножем потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і правильно кваліфікував злочинні дії винного за ч. 1 ст. 121 КК України (2341-14) .

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 є осудною особою.

При призначенні покарання суд першої інстанції урахував усі обставини справи, тяжкість злочину, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання, дані про особу винного і стан його здоров'я.

Покарання винному призначено із дотриманням вимог ст. 65 КК України (2341-14) є необхідним і достатнім. Тому колегія суддів Верховного Суду України, не вбачає підстав для його пом'якшення.

Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть зміну чи скасування вироку не встановлено.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Житомирської області від 15 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1- без зміни.