Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Іваненко Я.Л., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Військової частини А 2622 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А2622, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації,

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Військової частини А 2622, Чернігівського обласного військового комісаріату та просив суд визнати протиправною бездіяльність Чернігівського ОВК щодо незарахування позивача на продовольче забезпечення з 18.03.2014 р. по 30.11.2014 р. до ВЧ А2622 та несвоєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до ВЧ А2622; визнати протиправною бездіяльність ВЧ А2622 щодо невиплати позивачу нарахованої згідно наказів ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 № 575 за період з 18.03.2014 р. по 30.11.2014 р., від 02.01.2015 р. № 02 за грудень 2014 року, наказів військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 04.02.2015 р. № 90 за січень 2015 року, від 04.03.2015 р. № 169 за лютий 2015 року грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 6078,90 грн.. З врахуванням уточнених позовних вимог позивач просив стягнути з ВЧ А2622 грошову компенсацію замість встановлених норм харчування в сумі 6 131,76 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 р. апеляційну скаргу Військової частини А 2622 залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 р. залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не надано доказів щодо виплати позивачу суми грошової компенсації замість встановлених норм харчування за спірний період.

У касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати та адміністративний позов залишити без розгляду або відмовити у задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом військового комісара Новгород-Сіверського-Семенівського об'єднаного районного військового комісаріату від 18.03.2014 р. № 21 ОСОБА_2 призваний на військову службу по мобілізації та призначений на посаду начальник відділення зв'язку та інформатизації.

Наказом ТВО військового комісара Чернігівського ОВК № 575 від 10.12.2014 р. позивача зараховано на продовольче забезпечення при в/ч А2622 та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за період з 18.03.2014 р. по 30.11.2014 р. в сумі 4 545 грн. 96 коп. Разом з тим Військовою частиною не виплачено належну позивачу компенсацію.

Як слідує з акту взаємозвірки вартості компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців, призваних на військову службу по мобілізації Новгород-Сіверсько-Семенівського ОРВК за період з 18.03.2014 р. по 30.11.2014 р., грошова компенсація становила 4 545 грн. 96 коп., а відповідно до наказів ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 02.01.2015 № 02, від 04.02.2015 № 90, від 04.03.2015 № 169 грошова компенсація за період з грудня 2014 р. по лютий 2015 р. становила 1 585 грн. 80 коп.

Відповідно до розпорядження начальника центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України тилу Збройних Сил України від 07.06.2012 № 905 "Про прикріплення на продовольче забезпечення військовослужбовців військових частин (установ) Чернігівського гарнізону, які самостійно ведуть військове господарство" Чернігівський ОВК прикріплений на продовольче забезпечення з 01.09.2012р. до в/ч А2622.

Згідно з частиною 1 статті 9-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII (2011-12) ) продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом "н" пункту 1 приміток до "норми № 1 - загальновійськова" норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 426 (426-2002-п) за рахунок держави харчуванням забезпечуються, зокрема громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, з дня прибуття їх до військового комісаріату.

Відповідно до пункту 2.3 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402 (z0992-02) (далі - Положення) у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

10.12.2014 військовим комісаром Чернігівського ОВК видано наказ № 575 про усунення порушень в організації харчування особового складу, призваного на військову службу із мобілізацією. Згідно цього наказу зобов'язано здійснити грошову компенсацію замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою № 1 (загальновійськова) за період з 18.03.2014 р. по 30.11.2014 р. згідно затверджених відомостей.

10.12.2014 військовим комісаром Чернігівського ОВК видано наказ № 575 "Про усунення порушень в організації харчування особового складу, призваного на військову службу із мобілізацією". Згідно цього наказу зобов'язано здійснити грошову компенсацію замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою № 1 (загальновійськова) за період з 18.03.2014 р. по 30.11.2014 р. згідно затверджених відомостей.

Судами першої та апеляційної інстанції правильно встановлено, що позивачу належить грошова компенсація замість встановлених норм харчування за період з 18.03.2014 р. по 30.11.2014 р. включно та за період з грудня 2014 р. по лютий 2015 р. включно 6131,76 грн., яка нарахована, але не була виплачена.

Крім того, суди правильно встановили, що Чернігівський ОВК несвоєчасно надав в/ч А 2622 документи на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки грошова компенсація замість встановлених норм харчування позивачу була нарахована, але не була виплачена, позивач має право на її отримання.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Військової частини А 2622 відхилити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 р. залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.