Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційними скаргами Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області та ОСОБА_4 на постанову Радехівського районного суду Львівської області від 01 березня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області, ОСОБА_4, треті особи: управління Держкомзему у Радехівському районі Львівської області, ОСОБА_6, приватний нотаріус Комарницька Наталія Іванівна про визнання недійсним рішення,-

У листопаді 2011 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом в якому просила визнати недійсним та скасувати рішення 34 сесії 5 скликання від 09.02.2010 року Нововитківської сільської ради "Про продаж у власність підприємцю ОСОБА_4 земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі (магазину) по АДРЕСА_1, Львівської області" та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений між Нововитківською сільською радою Радехівського району Львівської області та ОСОБА_4 від 12.07.2010 року.

Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 01 березня 2012 року, позовні вимоги задоволено. Рішення 34 сесії 5 скликання від 09.02.2010 року Нововитківської сільської ради "Про продаж у власність підприємцю ОСОБА_4 земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі (магазину) по АДРЕСА_1, Львівської області" визнано недійсним та скасовано. Договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений між Нововитківською сільською радою Радехівського району Львівської області та ОСОБА_4 від 12.07.2010 року скасовано.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року, постанову суду першої інстанції в частині скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.07.2010 року, в цій частині провадження у справі закрито. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Нововитківська сільська рада Радехівського району Львівської області та ОСОБА_4 звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просять їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами справи, 08.12.2005 року ОСОБА_5, згідно договору купівлі-продажу укладеного з Витківським споживчим товариством, придбала нежитлові будівлі (магазин "Продтовари"), загальною площею 129 м2 по АДРЕСА_1 Львівської області та оформила право власності на дане нежитлове приміщення. Також на вказані нежитлові будівлі право власності на окремі приміщення мають три співвласники: ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6

09.02.2010 року Нововитківська сільська рада прийняла рішення "Про продаж у власність підприємцю ОСОБА_4 земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі (магазину) по АДРЕСА_1 площею 0,0601 га, а 12.07.2010 року відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки Нововитківська сільська рада продала ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,0601 га розташовану по АДРЕСА_1.

03.12.2010 року Нововитківська сільська рада прийняла рішення "Про надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під викупленим приміщенням для продажу у власність" орієнтовною площею 0,02 га.

12.08.2011 року рішенням 12 сесії 6 скликання Нововитківської сільської ради рішення "Про надання дозволу гр. ОСОБА_5 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під викупленим приміщенням для продажу у власність" було відмінено, а 05.10.2011 року рішенням 12 сесії 6 скликання Нововитківської сільської ради дане рішення залишене в силі.

Рішенням 3 сесії 5 скликання Нововитківської сільської ради від 12.07.2006 р. "Про надання в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для ведення підприємницької діяльності" було затверджено проект землеустрою по інвентаризації земельної ділянки під викупленим приміщенням і надано в оренду земельну ділянку площею 0,063 га терміном на 5 років.

Рішенням 30 сесії 5 скликання від 09.11.2009 року Нововитківська сільська рада вирішила дати дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_4, через проектну організацію виготовити проект землеустрою щодо відведення та звіту по експертно-грошовій оцінці земельної ділянки несільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,063 га для продажу її у власність для обслуговування нежитлової будівлі по АДРЕСА_1.

З договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.07.2010 року вбачається, що Нововитківська сільська рада продала ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,0601 га розташовану за вищевказаною адресою. Рішенням 12 сесії 6 скликання від 05.10.2011 року Нововитківської сільської ради сільська рада вирішила - рішення 34 сесії 5 скликання від 09.02.2010 року Нововитківської сільської ради "Про продаж у власність підприємцю ОСОБА_4 земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі (магазину) по АДРЕСА_1 і рішення 11 сесії 6 скликання від 03.12.2010 року Нововитківської сільської ради "Про надання дозволу гр. ОСОБА_5 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під викупленим приміщенням для продажу у власність" залишити в силі.

З рішення 8 сесії 24 скликання від 09.09.2003 року Нововитківської сільської ради вбачається, що сільська рада вирішила надати дозвіл ОСОБА_6 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування викупленого приміщення площею 0,03 та. Із рішення 12 сесії 5 скликання від 31.10.2007 року Нововитківської сільської ради вбачається, що сільська рада вирішила продати ОСОБА_6 земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1.

З договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18.03.2002 року вбачається, що споживче товариство "Витківське" продало ОСОБА_6 1/5 частину будинку (магазин), площею 67м2 по АДРЕСА_1.

З договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.11.2007 року вбачається, що Нововитківська сільська рада продала ОСОБА_6 земельну ділянку, для обслуговування магазину за вказаною адресою площею 0,0344 га.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції вказав, що спірне рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки при його прийнятті відповідачем не враховано що власниками вказаної земельної ділянки крім ОСОБА_4, є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Також суд зазначив, що підлягає скасуванню Договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між відповідачем та ОСОБА_4

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції вказав, що провадження у справі в частині скасування договору купівлі-продажу підлягає закриттю, оскільки розгляд даної позовної вимоги здійснюється в порядку цивільного судочинства. При цьому, суд погодив висновки щодо задоволення іншої частини позовних вимог з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди - ч.4 згаданої статті.

Згідно вимог ст. 155 Земельного Кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушується права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належної їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Одночасно з викладеним, погоджуючись із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для розгляду зазначеного спору у порядку адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Виходячи з предмету спірних правовідносин, зважаючи на наявність у відповідача у спірних правовідносинах визначальних ознак суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність у переданому на вирішення суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції.

Зазначена правова позиція колегії суддів Вищого адміністративного суду України відповідає висновкам, викладеним у рішенні Конституційного Суду України від 01.04.2010 № 10-рп/2010 (v010p710-10) , яке згідно з вимогами частини другої статті 150 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Щодо скасування договору купівлі-продажу від 12.07.2010 року, укладеного між Нововитківською сільською радою Радехівського району Львівської області та ОСОБА_4, колегія вказує наступне.

За правилами цивільного судочинства розглядаються спори щодо договорів та інших правочинів, укладених відповідно до норм ЦК, інших актів цивільного законодавства, оскільки вони відрізняються від адміністративних договорів, спори щодо яких розглядаються адміністративними судами, тим, що згідно зі статтею 3 КАС адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої становлять права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією зі сторін угоди.

Отже, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12.07.2010 року є цивільно-правовим, що виключає можливість розгляду вказаного спору в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційні скарги Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області та ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Радехівського районного суду Львівської області від 01 березня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року - без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.