Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

головуючого

Верещак В.М.,

суддів

Пошви Б.М. і Кузьменко О.Т.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 березня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2006 року.

Вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2006 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1народження, уродженця

смт. Добровеличківка Кіровоградської області, раніше неодноразово судимого, у тому числі

1.09.2005р. за ст. 124 КК України (2341-14) до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць, звільненого 4.02.2006р. за відбуттям покарання,

засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України (2341-14) до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 2000грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто судові витрати.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 4 лютого 2006 року, приблизно о 17 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в буд. 12 по вул. Перемоги в с. Карбівка Добровеличківського району Кіровоградської області, де мешкає ОСОБА_2, із хуліганських спонукань, а саме під приводом повернення йому музичного центру, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, став висловлюватися до господарки домоволодіння ОСОБА_2 в присутності її малолітнього сина ОСОБА_3 грубою нецензурною лайкою, супроводжуючи свої слова погрозами фізичної розправи. При цьому він приставив ніж, який заздалегідь взяв із собою, до тіла малолітнього ОСОБА_3 і став погрожувати зарізати його та всіх членів її сім'ї, якщо вони не повернуть йому музичний центр. Хуліганські дії ОСОБА_1 продовжував протягом 30 хв., після чого пішов із будинку потерпілої і обіцяв повернутися. Приблизно о 18 год. ОСОБА_1 затримали жителі села ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою припинення його хуліганських дій, яким ОСОБА_1, продовжуючи свої хуліганські дії чинив опір, при цьому погрожуючи ножем.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, справу направити на нове розслідування, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим судом неправильно застосовано кримінальний закон та кваліфіковано його дії, оскільки він потерпілим не погрожував ножем і його у нього не було, також вказує на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Перевіркою встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи. Висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України (2341-14) , суд зробив на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, і детально викладених у вироку.

Як убачається з матеріалів справи, судами першої та апеляційної інстанції всебічно та повно досліджено зібрані по справі докази, у тому числі й ті, на які містяться посилання у касаційній скарзі, та давши їм належну оцінку в їх сукупності, суди дійшли обгрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинені із застосуванням іншого предмету - ножа заздалегідь заготовленого для завдання тілесних ушкоджень.

Посилання засудженого ОСОБА_1 на те, що його вину у вчиненні хуліганських дій щодо потерпілих ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_3 із застосуванням ножа не доведено, є безпідставними і спростовано доказами, що є у справі.

Суд апеляційної інстанції перевіряв доводи засудженого ОСОБА_1, які є аналогічними доводам касаційної скарги, і не знайшов підстав для її задоволення. Рішення апеляційного суду відповідає матеріалам справи і є правильним.

Аналіз усіх доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 і правильність кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 296 КК України (2341-14) .

Iстотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з наведеного, підстав для призначення справи до розгляду у касаційному порядку з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб немає.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.