У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Косарєва В.I. і Школярова В.Ф.,
за участю прокурора
Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 березня 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької
області від 18 січня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянина України,
раніше неодноразово судимого, останній раз:
9.09.1999р. за ч.2 ст.140, 17,ч.2 ст.140 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
5 років позбавлення волі з конфіскацією
майна,
засуджено
- за ч.2 ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі;
- за ч.3 ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років
позбавлення;
- за ст.353 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки обмеження волі,
а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно визначено покарання 6 років позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 21 березня
2006 року вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за
те, що він 16.09.2005р., знаходячись на вул. Черняховського біля
ЗШ № 32 в с.Горького Червоногвардійського району в м. Макіївці, з
метою повторного заволодіння чужим майном, із застосуванням
насильства, яке не є небезпечним для життя і здоровcя, відкрито
заволодів мобільним телефоном ОСОБА_2, вартістю 640 грн. При цьому
ОСОБА_1 самовільно присвоїв владні повноваження посадової особи,
яке виразилось в тому, що він під час розмови з неповнолітніми
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 незаконно представлявся працівником міліції.
30.09.2005р. ОСОБА_1, знаходячись АДРЕСА_1, з метою
заволодіння чужим майном, повторно, із проникненням в житло,
відкрито заволодів мобільним телефоном ОСОБА_4, вартістю 485 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок щодо
нього скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
Вважає, що кваліфікація його дій за ч.2 ст.186, ч.3 ст.186 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
неправильна, що в його діях відсутній склад
злочину, передбачений ст. 353 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Посилається
на застосування незаконних методів ведення досудового слідства.
Вважає, що його дії необхідно перекваліфікувати з ч.2 ст.186, ч.3
ст.186 на ст.190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Стверджує, що матеріали
справи сфальсифіковано. Апеляційний суд розглянув справу без його
участі.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про відсутність
підстав до задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд правильно становив фактичні обставини вчинених засудженим
злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.186 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
. Висновки суду грунтуються на доказах досліджених у
судовому засіданні, які детально викладені у вироку.
Кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст.186, ч.3 ст.186 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
відповідає встановленим обставинам справи.
Доводи у скарзі щодо розгляду апеляційним судом справи без
участі ОСОБА_1 та щодо застосування до нього недозволених методів
ведення досудового слідства необгрунтовані. У матеріалах справи
відсутні будь-які скарги ОСОБА_1 про застосування недозволених
методів ведення слідства та клопотання про розгляд справи в
апеляційному порядку з його участю. Про день, час і місце розгляду
справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 було повідомлено
відповідно до вимог закону (а.с.158).
Разом з тим, засуджуючи ОСОБА_1 за ст.353 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, суд в порушення вимог ст.64 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
не встановив і не вказав у вироку обставин, які підтверджують
вчинення ним цього злочину.
Відповідно до ст.353 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, об'єктивна
сторона цього злочину виражається у самовільному присвоєнні
владних повноважень службової особи, поєднаному із вчиненням
будь-яких суспільно-небезпечних діянь. Під самовільним присвоєнням
владних повноважень службової особи слід розуміти неправомірне (на
порушення встановленого порядку, за відсутності підстав),
прийняття особою на себе таких повноважень і введення в оману
оточуючих щодо свого справжнього статусу. Способи такого
присвоєння можуть бути різні, зокрема: винний називає себе
представником влади, надає підроблені або чужі документи, що
належать службовій особі, використовує форменний одяг представника
влади.
Як видно із матеріалів справи, органи досудового слідства в
обвинувальному висновку і суд у вироку, зазначили, що ОСОБА_1
16.09.2005р., під час розмови з неповнолітніми ОСОБА_2 і ОСОБА_3
незаконно представлявся працівником міліції, тобто самовільно
присвоїв владні повноваження посадової особи, з метою полегшити
вчинення суспільно-небезпечного діяння.
Проте суд не вказав, в який спосіб ОСОБА_1 незаконно
представлявся працівником міліції, зокрема, чи надавав підроблені
або чужі документи, що належать службовій особі, чи використовував
форменний одяг представника влади і т. п.
Крім того, із матеріалів справи теж не видно, щоб ОСОБА_1
пред'являв які-небудь документи і називав конкретне звання
працівника міліції. Словесне представлення себе працівником
міліції без реальних дій на підтвердження своїх слів і при
відсутності способу підтвердження їх, може розцінюватися як фарс,
обман, але не містить ознак злочину.
Оскільки у вироку не вказано і в матеріалах справи відсутні
об'єктивні дані, які б свідчили про самовільне присвоєння владних
повноважень службової особи засудженим, то за таких обставин,
підстав вважати, що в діях ОСОБА_1 є склад злочину, передбаченого
ст.353 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, не має.
Апеляційний суд перевіряючи справу не звернув уваги на
зазначені порушення і залишив вирок без зміни.
У зв'язку з цим судові рішення в частині засудження ОСОБА_1
за ст.353 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
підлягають скасуванню, а справа в
цій частині закриттю за відсутністю в його діях цього складу
злочину.
Керуючись ст. 394 -396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки
Донецької області від 18 січня 2006 року та ухвалу апеляційного
суду Донецької області від 21 березня 2006 року в частині
засудження ОСОБА_1 за ст.353 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
скасувати, а
справу в цій частині провадженням закрити на підставі п.2 ст.6 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
за відсутністю в його діях складу злочину.
Вважати його засудженим на підставі ст.70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.186 і ч.3
ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років позбавлення волі.
Судді:
Присяжнюк Т.I. Косарєв В.I. Школяров В.Ф.