Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Парусова А.Я.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 24 березня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м.Києва на вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 20 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, останнього

разу судима 04 червня 2008 р. за ч.1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі

ст. 75 КК України звільнена від відбування

покарання на 1 рік,

засуджена за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю цього злочину та злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, за який ОСОБА_1 засуджена вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 04 червня 2008 року, на 1 рік позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання 2 роки позбавлення волі та 1 рік позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік, які виконувати самостійно.

У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона 10 травня 2008 року, близько 14.00 год., біля будинку № 9 по вул.Серафимовича у м.Києві, у особи, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, за 120 гривень, повторно, для власного вживання без мети збуту придбала одноразовий медичний шприц ємністю 10 мл. з опієм ацетильованим у кількості 2,5 мл. і повторно, незаконно зберігала його без мети збуту.

У касаційному поданні прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону, оскільки суд при постановленні вироку безпідставно застосував до ОСОБА_1 положення ч.4 ст. 70 КК України. З цих підстав просить вирок суду щодо ОСОБА_1 змінити, призначити їй покарання за ч.2 ст. 309 КК України у виді 2 років позбавлення волі, вирок Дніпровського районного суду від 04 червня 2008 року виконувати самостійно.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 309 КК України, до постановлення щодо неї вироку Дніпровського районного суду м.Києва від 04 червня 2008 року, яким вона була засуджена за ч.1 ст. 185 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання на 1 рік.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) зі змінами, внесеними відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду № 18 від 10 грудня 2004 року (v0018700-04) , якщо особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання, вчинила до постановлення вироку у першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, яке належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання покарань не допускається.

Тому колегія суддів вважає за необхідне з цих підстав вирок суду щодо ОСОБА_1 змінити.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора м.Києва щодо ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 20 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити. Виключити рішення суду про призначення остаточного покарання на підставі ч.4 ст. 70 КК України. Вважати ОСОБА_1 засудженою за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

Вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 20 серпня 2008 року та вирок Дніпровського районного суду від 04 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 виконувати самостійно.