У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
 
     Верещак В.М.,
 
     суддів
 
     Гошовської Т.В., Мороза М.А.,
 
     за участю прокурора
 
     Морозової С.В.
 
     розглянула у судовому засіданні 20 березня  2008  року  в  м.
Києві  кримінальну  справу  за  касаційною   скаргою   засудженого
ОСОБА_1. на постановлені щодо нього судові рішення.
 
     Вироком  Новгород-Сіверського  районного  суду  Чернігівської
області від 31 липня 2007 року
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1,
 
     уродженця м. Уральськ Західно-Казахської області
 
     згідно ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         не судимого,
 
     засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
на 7 років позбавлення волі.
 
     Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних  справах
апеляційного суду Чернігівської області від 7  вересня  2007  року
вирок залишено без зміни.
 
     ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він  28  лютого  2007  року
біля будинку потерпілої  ОСОБА_2.  у  м.  Новгород-Сіверському  на
грунті особистих неприязних стосунків  умисно  з  метою  вбивства,
завдавши їй удар по тулубу, почав душити потерпілу,  стискуючи  її
шию спочатку руками, а потім твердим гнучким предметом, схожим  на
мотузку. Після того як ОСОБА_2. перестала  опиратися  та  подавати
ознаки життя, ОСОБА_1., вважаючи, що  задушив  її,  припинив  свої
злочинні дії та  залишив  потерпілу.  Проте,  смерть  ОСОБА_2.  не
настала з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1
 
     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. зазначає, що висновки
суду  не  відповідають  фактичним  обставинам  справи,  у   справі
допущено неповноту досудового та судового слідства. Стверджує,  що
його винність у вчиненні замаху на вбивство  не  доведена,  справу
фальсифіковано, потерпіла його обмовила. Вважає, що його дії  слід
кваліфікувати як умисне  спричинення  легких  тілесних  ушкоджень.
Просить змінити судові рішення, і перекваліфікувати його дії на ч.
2  ст.  125  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          або  пом'якшити  покарання,
застосувавши ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора  про  залишення  скарги  без  задоволення,   перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги,  колегія
суддів вважає, що вона підлягає задоволенню часткове  з  наступних
підстав.
 
     З  матеріалів  справи  убачається,  що  висновок   суду   про
доведеність винуватості ОСОБА_1  у  вчиненні  зазначеного  злочину
грунтується  на  сукупності  зібраних  у  справі   доказів   і   є
правильним.
 
     Так, на досудовому слідстві ОСОБА_1. не заперечував, що душив
потерпілу з метою позбавити її життя, і припинив  свої  дії,  коли
вирішив, що вона померла, після чого  поїхав  із  міста.  Під  час
відтворення  обстановки  та  обставин  події  ОСОБА_1.  послідовно
розповідав та показував обставини вчинення ним злочину.
 
     Ці  його  показання  підтвердила  потерпіла   ОСОБА_2.,   яка
зазначила, що під час сварки ОСОБА_1. повідомив, що зараз її вб'є,
після  чого  дістав  мотузку  і  почав  душити,  й  вона  втратила
свідомість.
 
     Згідно  медичної  картки   стаціонарного   хворого   ОСОБА_2.
знаходилася   на   лікуванні   в   ЦРЛ   із   діагнозом    закрита
черепно-мозкова травма та стиснення сонних артерій.
 
     Зазначені докази узгоджуються між собою й іншими  доказами  у
справі.  Зокрема,   вони   підтверджуються   показаннями   свідків
ОСОБА_3.,  ОСОБА_4.,  ОСОБА_5.,  ОСОБА_6.,   ОСОБА_7.,   ОСОБА_8.,
ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  даними   протоколів   огляду   місця   події,
відтворення обстановки та  обставин  події,  постановою  суду  про
обрання  запобіжного  заходу,   висновком   експерта   та   іншими
матеріалами справи.
 
     За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_1 за ч.  2
ст.  15,  ч.  1  ст.  115  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          кваліфіковано
правильно.
 
     Доводи засудженого про те, що він діяв із  метою  спричинення
потерпілій легких тілесних ушкоджень, а не з метою вбивства,  були
предметом розгляду судів першої  та  апеляційної  інстанції  і  не
знайшли свого підтвердження.
 
     Вивченням  матеріалів  справи   порушень   кримінального   та
кримінально-процесуального   закону,   які   тягнуть    скасування
постановлених у справі судових рішень, не виявлено.
 
     Разом із тим,  відповідно  до  положень  ст.  69  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         суд за наявності декількох  обставин,  що  пом'якшують
покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого  злочину,
з урахуванням особи винного,  може  призначити  основне  покарання
нижче від  найнижчої  межі,  встановленої  у  санкції  відповідної
статті Кримінального кодексу ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Виходячи з конкретних обставин справи, особи винного ОСОБА_1,
який має на утриманні неповнолітню дитину та мати  похилого  віку,
працює,  позитивно   характеризується,   враховуючи,   що   тяжких
наслідків, передбачених ч. 1 ст. 115 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  не
настало, колегія суддів вважає можливим судові рішення  у  частині
призначення ОСОБА_1. покарання змінити,  застосувавши  ст.  69  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
     у х в а л и л а :
 
     касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.
     Вирок  Новгород-Сіверського  районного   суду   Чернігівської
області від 31 липня 2007 року та ухвалу  колегії  суддів  судової
палати у  кримінальних  справах  апеляційного  суду  Чернігівської
області від 7 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.
 
     Пом'якшити покарання ОСОБА_1.В. за ст. 15, ч. 1  ст.  115  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
до п'яти років позбавлення волі.
 
     У решті судові рішення залишити без зміни.
 
     С у д д і :
 
     Верещак В.М. Гошовська Т.В. Мороз М.А.