УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати в кримінальних справах
Верховного Судові України в складі:
головуючого Паневіна В.О.,
суддів Коротких О.А. та Гриціва М.I.,
за участі прокурора Глибченко Т.Г.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 18 березня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Луганської області від 26 грудня 2007 року,
встановила:
цим вироком
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця села Думанів Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, мешканця міста Міусинська Луганської області, громадянина України, раніше тричі судимого, останнього разу - 08 вересня 1998 року за ч. 2 ст. 183-3 із застосуванням ст. 43 КК України 1960 (2001-05)
року - до позбавлення волі на строк 8 років 1 місяць,
засуджено за:
- ч. 3 ст. 186 КК України (2341-14)
до позбавлення волі на строк 5 років;
- ч. 1 ст. 187 КК України (2341-14)
до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;
- ч. 4 ст. 152 КК України (2341-14)
до позбавлення волі на строк 10 років;
- ч. 3 ст. 153 КК України (2341-14)
до позбавлення волі на строк 9 років;
- п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14)
до позбавлення волі на строк 14 років.
На підставі ст. 70 КК України (2341-14)
за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання - позбавлення волі на строк 14 років 6 місяців.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 300 гривень та 1000 гривень на відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у злочинах, які він вчинив за таких обставин.
23 квітня 2007 року близько 01 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 вирішив викрасти майно з будинку АДРЕСА_1. З цією метою зламав вхідні двері й проник всередину будинку, де при вході в кімнату застав потерпілу ОСОБА_2, 1917 року народження. Погрожуючи насильством, наказав їй віддати гроші. Оскільки потерпіла опиралась, схопив її за одяг та передпліччя руки й заволік у спальню, де під дією застосованого насильства та погроз його застосування відібрав у неї 300 гривень і відкрито заволодів ними.
IНФОРМАЦIЯ_2 близько 23 години 30 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, він проник у будинок АДРЕСА_2 з метою вчинити статевий акт з невідомою йому жінкою, на яку звернув увагу незадовго перед тим. Однак, коли пробрався всередину будинку, застав там похилого віку ОСОБА_3, 1913 року народження, щодо якої у нього виник умисел на заволодіння її майном шляхом розбою. Він декілька раз ударив її кулаком в обличчя, за волосся відволік у іншу кімнату, в якій, за словами останньої, знаходилися гроші. Коли потерпіла повідомила про відсутність у неї ключа до скрині, в якій зберігалися гроші, й стала кричати про допомогу, завдав їй численних ударів руками й ногами по голові, тулубу та інших частинах тіла, чим спричинив середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження.
Після розбою, внаслідок якого фактично не вдалося заволодіти грошима потерпілої, ОСОБА_1 через особисту неприязнь до ОСОБА_3 вирішив її згвалтувати, задовольнити статеву пристрасть неприродним способом та в поєднанні з цими діяннями умисно вбити. З цією метою, використовуючи безпорадний стан ОСОБА_3, спочатку вчинив статевий насильницький акт, потім задовольнив статеву пристрасть неприродним способом, а тоді схопив руками за шию й задушив її.
Смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлювання шиї руками.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1, як можна зрозуміти з їх змісту, просить змінити вирок та пом'якшити йому покарання. Своє прохання мотивує тим, що до нього були застосовані недозволені методи ведення слідства, під дією яких він обмовив себе й зізнався в умисному вбивстві ОСОБА_3 Вважає, що завдав потерпілій значно меншу кількість ударів, після яких вона залишилася живою. Заперечує вчинення статевого акту неприродним способом.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, висновок прокурора Глибченко Т.Г. по залишення вироку без зміни, пояснення засудженого ОСОБА_1, який, посилаючись на доводи своєї касаційної скарги, просить змінити вирок, обговоривши ці доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Висновку про винність ОСОБА_1 у відкритому викраденні майна потерпілої ОСОБА_2, поєднаного із застосуванням насильства, що не було небезпечним для життя та здоров'я, та з проникненням у житло, вчиненого за обставин викладених у вироку, суд обгрунтовано дійшов на підставі викривальних показань самого засудженого, показань потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що вночі раніше незнайомий їй ОСОБА_1, зламавши запори на хвіртці воріт та дверях, проник у її будинок. При вході він відразу став запитувати про гроші та коштовності. Коли вона закричала, затулив їй рота, схопивши за одяг, заволік у кімнату, погрожував задушенням, відібрав пенсію в сумі 300 гривень і втік.
При пред'явленні осіб для впізнання за фотознімкамиОСОБА_2вказала на ОСОБА_1 як на того, хто за описаних нею обставин відкрито заволодів її майном (т. 2 а. с. 39).
Iз показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що зранку наступного після злочину дня вона побачила перелякану тітку ОСОБА_2, зі слів якої дізналася, що вночі невідома особа проникла в її будинок і з використанням насильства та під погрозою його застосування викрала у неї 300 гривень.
Про викрадення ОСОБА_1 грошей уОСОБА_2свідчать показання свідка ОСОБА_5, співмешканки засудженого, згідно з якими зранку наступного після злочину дня вона бачила у нього гроші, хоча напередодні близько 19 години, коли він пішов з дому й не ночував у ньому, їх у нього не було.
Те, що ОСОБА_1 під час пограбування застосував до ОСОБА_2 насильство свідчать дані висновків судово-медичної експертизи про виявлення на передпліччі рани, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, давність утворення якого відповідає зазначеній у вироку даті заподіяння (т. 2 а. с. 32).
Законним та обгрунтованим є рішення суду про визнання ОСОБА_1 винним у розбійному нападі на ОСОБА_3, а також у скоєнні щодо неї насильницьких статевих злочинів та в умисному вбивстві, поєднаного із згвалтуванням та насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.
Цього висновку суд дійшов на підставі показань самого засудженого, який пояснив, що 20 травня 2007 року близько 21 години, в пошуках спиртного, він опинився на вулиці в місті Красний Луч, де навпроти будинку АДРЕСА_2 побачив гурт жінок літнього віку, з яким деякий час розмовляв на побутові теми. Серед цих жінок звернув увагу на одну з них, з якою вирішив вчинити статевий акт. Будучи в стані алкогольного сп'яніння, близько 23 години, зламавши замки у дверях будинку, проник у названий будинок, сподіваючись застати там вибрану ним жінку. Опинившись всередині, побачив, що на ліжку спала похилого віку ОСОБА_3. Це його розізлило й тому, діючи за ситуацією, вирішив напасти та заволодіти її майном. Він збудив ОСОБА_3 й став запитувати про гроші. Вона відмовилася їх дати і почала кричати. Наполягаючи на своєму, двічі вдарив її кулаком по голові, після чого ОСОБА_3. сказала, що гроші знаходяться в іншій кімнаті у скрині. Вона продовжувала кричати, і, щоб замовкла, він схопив однією рукою її за волосся, другою за шию спереду й, злегка стиснувши, пригрозив задушенням. Тримаючи за волосся, заволік у названу нею кімнату. Але ОСОБА_3. грошей не дала й знову почала кричати. Ударом кулака в горло звалив її на підлогу й завдав ще декілька ударів руками по обличчю. Через те, що ОСОБА_3., захищаючись, схопила його за палець, поранений ним під час проникнення в будинок, він розізлився й згвалтував її. Під час насильницького статевого акту потерпіла знову стиснула його поранений палець, через що завдав їй сильний удар ногою в груди. ОСОБА_3. стала хрипіти, на її обличчі та біля неї була кров. Після цього з місця події втік.
Про час, місце та спосіб скоєння злочинів ОСОБА_1 розповів та показав на місці події під час проведення відтворення обстановки та обставин їх скоєння (т. 1 а. с. 46-67).
Iз показань свідка ОСОБА_6вбачається, що вона, ОСОБА_3. разом з сусідками сиділи на лавці біля будинку АДРЕСА_2 на вулиці Даргомижського, коли до них підійшов раніше їм незнайомий ОСОБА_1, який був у стані алкогольного сп'яніння. Порозмовлявши якийсь час, він пішов. Невдовзі й вони порозходилися. Вона та ОСОБА_3. зайшли на подвір'я будинку, біля якого сиділи, тільки вона - в літню кухню, а ОСОБА_3. - в будинок. Зранку наступного дня помітила відчинені хвіртку та двері будинку. Коли зайшла всередину, побачила на підлозі ОСОБА_3 з ознаками насильницької смерті.
Iз показань потерпілої ОСОБА_7 випливає, що ОСОБА_3. в будинку жила сама й зберігала в ньому свої заощадження.
Те, що ОСОБА_1 незадовго до злочину розмовляв з жінками біля будинку ОСОБА_3, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які там були.
Про застосування насильства та вбивство ОСОБА_3 свідчать результати огляду будинку, під час якого було виявлено її труп з численними тілесними ушкодженнями, плями крові та волосся. За даними висновків судово-імунологічної та судово-цитологічної експертиз виявлені на місці події плями крові та вирване з голови волосся можуть походити від убитої ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 3-16, 107-109, 114-116).
Підтвердженням злочинних дій ОСОБА_1 є його поведінка після скоєних ним посягань, а саме приховування свого одягу та взуття з плямами крові, а також наступне виявлення цих предметів у місці, на яке він вказав. Згідно з результатами судово-імунологічної експертизи виявлена на них кров може походити від ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 46-67, 71-72, 100-102).
Вчинення засудженим насильницького статевого акту, окрім його визнання, підтверджується також даними висновків судово- медичної, імунологічної, цитологічної експертиз, згідно з якими в статевих органах ОСОБА_3 були виявлені сперматозоїди, які походять від засудженого (т. 1 а. с. 18-19, 76-77, 176-178, 183-184).
Хоча ОСОБА_1 заперечував свою причетність до задоволення статевої пристрасті неприродним способом, заподіяння численних ударів та умисного вбивства шляхом здавлювання шиї руками, суд обгрунтовано визнав його винуватим у скоєнні цих діянь. Цього висновку суд дійшов на підставі інших зібраних у справі доказів, які в сукупності з наведеними з необхідною достатністю переконують у його правильності.
Так, згідно з даними висновку судово-медичної експертизи трупа на тілі ОСОБА_3 були виявлені ознаки, властиві для статевого акту неприродним способом, а в прямій кишці - сперматозоїди, які за результатами судово-імунологічної експертизи походять від ОСОБА_1
При судово-медичному обстеженні засудженого з його статевих органів були взяті змиви, на яких згідно з даними зазначеної вище судово-цитологічної експертизи виявлені клітини жіночої статі та інші характерні сліди, які походять від ОСОБА_3 й свідчать про вчинення з нею статевого акту неприродним способом (т. 1 а. с. 85).
Даними висновків судово-медичних експертиз підтверджується відповідність між обраним засудженими способом убивства й причиною смерті ОСОБА_3, характером ушкоджень, виявлених на трупі останньої, їх локалізацією та механізмом утворення.
Як встановлено експертизою, смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлювання шиї руками.
Виявлені на тілі перелом під'язикової кістки, закрита тупа травма грудної клітини, переломи ребер, численні садна та синці на шиї, обличчі, тулубі та руках могли утворитися від не менше ніж десяти ударів в область голови та не менше тридцяти ударів по тулубу, верхніх та нижніх кінцівках, завданих ногами та руками незадовго до смерті (т. 1 а. с. 18-19, 76-77).
Те, що смерть могла настати від здавлювання шиї рукою, а не від удару кулаком по ній, підтверджується результатами медико-криміналістичної та додаткової судово-медичної експертиз (т. 1 а. с. 89-91; т. 2 а. с. 17).
Згідно з даними висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 під час скоєння злочину психічним захворюванням чи тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав (т. 1 а. с. 121-123).
Зіставивши такі висновки експертизи з ознаками об'єктивної сторони поставленого йому в провину злочину, суд дійшов обгрунтованого висновку, що це діяння він вчинив у стані осудності.
Предметно дослідивши вищезазначені докази в їх сукупності, суд дійшов обгрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у грабежі, вчиненого повторно, з про никненням у житло, поєднаного із насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_2, та погрозою його застосування, в розбійному нападі на ОСОБА_3, в її згвалтуванні з використанням безпорадного стану, що спричинило особливо тяжкі наслідки, задоволенні з нею статевої пристрасті неприродним способом з використанням безпорадного стану, вчиненого після згвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, та в умисному вбивстві, поєднаного з її згвалтуванням та насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом. Його дії правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153 та п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14)
.
Упродовж досудового слідства та судового розгляду справи, в тому числі при проведенні судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_1 не висловлював будь-яких скарг про застосування щодо нього недозволених методів ведення слідства. З цього приводу в матеріалах справи немає будь-яких об'єктивних даних. Подібного змісту скарг не надходило й від його захисника. Свої свідчення ОСОБА_1 давав у присутності адвоката та незаінтересованих осіб, повідомляв у них про відомі лише йому обставин справи. Висловлені ним свідчення знаходяться у фактичному та логічному взаємозв'язку з іншими доказами.
За таких обставин твердження засудженого про обмовляння себе під дією примусу з боку працівників міліції є безпідставними.
Порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, за яких вирок підлягав би зміні чи скасуванню, у тому числі з інших наведених у касаційній скарзі підстав, не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14)
покарання ОСОБА_1 обрано з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що впливають на відповідальність. Суд зважив на те, що він частково визнав вину, стан здоров'я, розкаяння у вчинених діяннях. У той же врахував тяжкість злочинів, негативну характеристику, попередні судимості. Обставиною, що обтяжує покарання, суд правильно визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
вирок апеляційного суду Луганської області від 26 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.
Судді:
Паневін В.О.
Коротких О.А.
Гриців М.I.
|
|